Все про етап «Дослідження»

Типи досліджень:

🟣 Якісні дослідження — Це ті дослідження, які здатні дати відповідь на питання «Що?», «Як?» і «Чому?» розгорнуто і з різноманітними деталями. Якісні дослідження допомагають нам вивчити поведінку, погляди, схильності потенційних користувачів продукту, предметну область, способи застосування вже існуючих продуктів.

1) Інтерв'ю

Являє собою особисте спілкування з учасниками цільової аудиторії, де ми дізнаємося їх «болі», очікування, як вони справляються із своїм робочим процесом та чого хочуть досягнути, їх потреби, мотивацію та попередній досвід. При цьому слід задавати лише відкриті питання. Частота отримання одних і тих же результатів може допомогти визначити пріоритетність цих проблем. Плюсом даного дослідження є те, що він оснований на користувацьких даних, тому є доволі точним. Мінусом може бути – невелика вибірка користувачів, у зв’язку з чим якийсь тип користувачів може бути опущено.

- Інтерв’ювання зацікавлених лиць:

Даний тип інтерв’ю проводиться до початку дослідження користувацької аудиторії. Зацікавленими обличчями продукту являється будь–яка людина, яка володіє повноваженнями у відношенні проектуючого продукту, або яка несе відповідальність за будь–який аспект проектування. До прикладу це можуть бути менеджери, представники відділів розробки, продажу, виробництва, маркетингу, дизайну, служби підтримки.
Від зацікавлених лиць ми отримуємо інформацію про попереднє бачення продукту, бюджет і графік проекту, технічні можливості і обмеження, потреби бізнесу та їх уявлення про користувачів.

- Інтерв’ювання експертів у предметній області (ЕПО):

ЕПО – як правило добре проінформовані про продукт, та необхідні в таких спеціалізованих предметних областях як медицина, наука, фінансові служби.

- Інтерв’ювання покупців:

У випадку споживчих продуктів покупці і користувачі представлені в одному лиці, проте в корпоративних і технічних областях – це різні люди. Покупці – це люди, які приймають рішення про придбання продукту, але можуть ним не користуватися. Покупцями можуть бути батьки/опікуни, коли споживчий продукт орієнтований на дітей/підлітків.

- Інтерв’ювання користувачів існуючих та потенційних:

Це один із найголовніших видів інтерв’ю, який дає змогу дізнатися проблеми і складнощі, які виникають у користувачів при роботі з продуктом, чого очікують від продукту, цілі і мотиви використання продукту користувачами, задачі які виконують за допомогою продукту і як його інтегрувати в життя юзера.

2) Етнографічне або контекстне дослідження:

Полягає у тому, що проектувальник спостерігає і вивчає як користувач працює з продуктом безпосередньо «на місці» в його звичайному середовищі та ставить відповідні питання до користувача; наприклад користувачі працюють в специфічному оточені (в лікарні), яке має вплив на користувача.

Основна мета етнографічних досліджень — дізнатися, як люди поводяться, коли на них ніхто не дивиться. Це спостереження в контексті, у якому вони користуються продуктом. Також варто знайти місця в мережі, які найчастіше відвідують ваші клієнти: які вони відвідують форуми й сайти, які розсилки читають.

3) Щоденникове дослідження:

У ході цього дослідження здійснюється фіксація дій учасників у ході виконання задач та здійснюється опис аспектів їхнього життя, які мають відношення до продукту. Щоденник може бути фізичним або онлайн. Перевагою цього методу є те, що він показує як у довгостроковій перспективі змінюється взаємодія користувача з продуктом.

4) Спостереження:

Даний вид дослідження дає кращі результати, ніж інтерв’ю. Проте найкращим варіантом буде поєднання інтерв’ю та спостереження. Також при цьому може здійснюватися аудіо– та відеозапис.

5) П'ятисекундні тести:

Оскільки дуже важливо привернути увагу користувача у перші декілька секунд, даний вид дослідження допоможе проаналізувати що користувачі думають про нову цільову сторінку чи новий логотип. Для отримання перших вражень користувачів – слід показати їм новий інтерфейс всього лише на 5–10 секунд, після чого задавати їм питання стосовно продукту, що вони відчувають.

6) Фокус–групи:

Це групова дискусія з представниками цільової аудиторії, де з модератором дискусії обговорюється певна тема. Як правило групи від 3 до 10 учасників збираються разом в одній кімнаті для обговорення певної теми (або набору тем). Мета – розкриття емоцій; дане дослідження скероване на розкриття емоційної реакції, особистого відношення та ідей учасників стосовно теми.

7) Відгуки користувачів:

Якщо продукт уже працює, швидше за все користувачі вже почали генерувати зворотний зв’язок про нього. Вони пишуть у службу підтримки продукту, ймовірно скаржаться або навпаки хвалять його в соціальних мережах та в магазинах додатків, згадують в особистих блогах. Звідки відповідно можна почерпнути інформацію про недоліки чи складнощі з якими стикнулися юзери.

Якщо продукт ще не запущений, таким способом можна вивчити майбутніх конкурентів.

8) Конкурентний аналіз:

Це дослідження компаній у певному секторі промисловості чи ринкової ніші, які конкурують із продуктами чи послугами вашої компанії за частку ринку; 
Це спосіб зібрати і порівняти дані про продукт конкурентів і виявити їх слабкі і сильні сторони. Також допомагає виявити цільову аудиторію.

9) Опитувальники:

Це універсальний інструмент, який полягає у тому, що слід сформулювати мету дослідження – від цього залежатиме тип опитувальника – та сформулювати запитання і варіанти відповідей, й якщо продукту ще нема – опублікувати його на тематичних майданчиках, де є його цільова аудиторія, для заповнення опитувальника, або ж у разі наявності продукту – запропонувати заповнити його вже наявній цільовій аудиторії для покращення продукту.

10) Досвід вибірки (Experience sampling):

Коли учасникам дослідження ставлять одні і ті ж питання через регулярні проміжки часу, це дає змогу виявити больові точки та отримати швидкі кількісні та якісні результати. Даний спосіб до прикладу використовувався для створення підбірки рекомендацій у Google.

11) Юзабіліті тестування:

При даному дослідженні користувач намагається вирішити типові задачі на сайті або в застосунку. Проектувальник слідкує за тим що відбувається і може задати питання, щоб покращити поведінку користувача. Застосовується, коли слід покращити існуюче рішення або порівняти із рішенням конкурентів. Даний метод допомагає протестувати продукт на реальних користувачах.

Це метод оцінки інтерфейсу зі сторони зручності та ефективності його використання.

12) «Коридорні» юзабіліті тести:

Це швидке юзабіліті тестування інтерфейсу, що розробляється. Мета даного дослідження – впевнитися, що користувачі сприймають продукт так як і задумано розробником. «Коридорний» – означає, що участь у ньому може взяти будь–хто, хто не брав участь у розробці, тривалість даного тестування 5–15 хвилин.

13) Огляд літератури та онлайн дослідження:

Даний «вид» дослідження є вторинним, тобто при цьому ми отримуємо оброблену та інтерпретовану інформацію з літературних джерел, статтей та загалом пошуку інформації стосовно продукту в Інтернеті.

🟣 Кількісні дослідження — У кількісних методах дослідник вимірює поведінку користувачів у спосіб, який можна кількісно оцінити. Кількісні дослідження здатні дати відповідь на питання «Скільки?» і «В яких об’ємах?», використовуючи декілька простих шкал.

1) Аналіз даних:

Деякі дизайнери співпрацюють з спеціалістами по оптимізації та отримують звіти щодня або щотижня, щоб відстежувати здатність сайту досягати поставлених цілей. Вони можуть використовувати веб–показники для діагностики конкретних проблем або покладатися на них як на підказки для подальших покращень.

Як правило вимірюють Макроконверсію (ціль) – це основні дії, які користувачі повинні виконати на сайті, щоб він був успішним (наприклад, кількість завершених покупок); також Мікроконверсію – це менші дії, які в поєднанні сприяють досягненню цілі (наприклад, відвідування певної сторінки, натискання певного посилання або введення даних у форму); а також здійснюють вимірювання Веб–метрик — це дані веб-аналітики, які вказують, чи відбуваються ці бажані дії; вони допомагають командам UX визначити потенційні проблеми.

2) Звіти та аналітика від дослідницьких компаній:

Дослідницькі компанії публікують докладні звіти про звички людей і користувацький досвід. Такі звіти допомагають побачити тренди, дізнатися звички цільової аудиторії або вивчити експертну думку. Вони можуть бути дуже корисними на ранніх стадіях розробки продукту. Джерела, які можуть допомогти у пошуку даних звітів — Nielsen та Nielsen Norman Group. Проте не існує єдиного джерела, яке б допомогло здійснити пошук, все залежить від специфіки проекту.

3) Карткове сортування:

Це метод дослідження UX, який допомагає дізнатися, як люди розуміють і класифікують інформацію. Ця техніка використовується, коли команда хоче згрупувати та позначити інформацію веб–сайту таким чином, щоб це було зрозуміло для цільової аудиторії. Сортування карток створює основу для надійної інформаційної архітектури (IA). Учасникам роздають картки з інформацією (наприклад, темами) і пропонують розкласти картки по групах. Групи можуть бути заготовлені заздалегідь модератором (закрите сортування) і коли учасник сам приймає рішення яким чином формувати групи (відкрите сортування).

4) А/В тестування:

Показує яке рішення найкраще працює в реальному середовищі під час реального використання. При цьому слід заздалегідь визначити що саме необхідно виміряти і як обрати найкраще рішення. Слід запустити одночасно 2 версії в А/В тестуванні з лише 1 відмінністю.

5) Анкетування:

Це заповнення анкети, яка складається в основному із закритих питань (слід вибрати із переліку варіантів одну відповідь) для виявлення закономірностей серед великої аудиторії користувачів. Результати повинні бути відображені кількісно, як правило у відсотках.

🟣 Первинні дослідження — це тип дослідження, що стосується замовників та користувачів продукту, по суті – це є збір «сирої інформації», збір нових даних, який дає зрозуміти що, як і для кого слід проектувати.


До даного типу досліджень належать, як правило, інтерв’ю, фокус–групи, юзабіліті тестування, А/В тестування, карткове сортування, спостереження та інші.

🟣 Вторинні дослідження — це оброблена та інтерпретована інформація, яка була вже раніше отримана із літературних джерел, статей в інтернеті. Вторинні дослідження також використовуються як засіб подальшого підтвердження достовірності інформації з первинних досліджень.

До вторинних досліджень належать: конкурентний аналіз, огляд літератури, пошук інформації в інтернеті.

Перелік використаних джерел:

• Алан Купер «Про інтерфейс: основи проектування взаємодії»

• Расс Унгер, Керолайн Чендлер «UX-дизайн. Практичне керівництво по проектуванню досвіду взаємодії»

• https://xd.adobe.com/ideas/process/user-research/why-behind-qualitative-user-research/

• https://uxstudioteam.com/ux-blog/ux-research-methods/

• https://uxchecklist.github.io/

• https://telegraf.design/byudzhetni-metody-produktovyh-ta-ux-doslidzhen/

P.S. Дана невеличка стаття не претендує на новизну, а скоріше служить угруванням всіх можливих типів дослідження, які можна знайти в одному місці.
Можливо для когось це принесе користь.