Вступ
Human-centered design (HCD) — найпоширеніший підхід до вирішення дизайнерських завдань, зосереджений на потребах людини. В контексті цифрового продукту, послуги або інтерфейсу — мова про користувача. Він укоренився у всіх сферах дизайну настільки глибоко, що так чи інакше, усвідомлено чи ні, ми його застосовуємо.
Його основні інструменти: емпатія, дослідження на кожному етапі, занурення в контекст, пропрацювання досвіду користувача, тестування та поліпшення. На виході передбачається оптимальне вирішення проблеми та задоволений користувач.
Але згодом, як і будь-яка інша практика, HCD проявлює проблеми, які раніше залишалися немоміченими, або породжує нові. Тобто застаріває та потребує переосмислення. Тому я пропоную подивитися на негативні сторони підходу, щоб подумати, з якими наслідками ми зіткнемося (чи вже) і чи ми можемо ми їм запобігти. До того ж, уміння формулювати подібні питання та розмірковувати над ними — відправна точка для занурення у спекулятивний дизайн. Отже, що ховається в тіні human-centered design?
1️⃣ Перетворення користувача на споживача
Дизайн у тому вигляді, в якому ми його знаємо, — супутник капіталізму. А, значить, дизайнер часто стикається з необхідністю вирішити завдання бізнесу, які часто не збігаються зі справжніми потребами користувача.
У гонитві за залученням аудиторії (як наслідок прибутком), методи маніпуляції, заплутування та нав'язування необхідного сценарію стають вишуканішими: персоніфікація, гейміфікація, дофамінове заохочення. Дизайн стає рекламою, що підштовхує користувача до надмірного несвідомого споживання: контенту, товару тощо.
Дизайн, орієнтований на користувача, стає дизайном, орієнтованим на споживача.
Чи справді людині потрібні лайки, нотифікації та лічильники у Фейсбуці, щоб зміцнювати соціальні зв'язки? Почуття неповноцінності, тривога, депресії — не наслідки соцмереж самих по собі, але наслідки подібних дизайнерських вигадок залучення та утримання користувача. Спробуйте самі відстежити свій досвід взаємодії з додатками та товарами у моменті: тут і зараз мені це справді потрібно? Ті півтори години в Інстаграмі чи Твітері виходили із сформульованого бажання «Я зараз хочу декілька годин поскролити стрічку»?
Коли негативні наслідки подібної практики породжують нові масштабні проблеми, HCD підкидає нові рішення: Епл виводить екранний час, у спробах знизити залежність користувачів від гаджетів; Інстаграм тестує приховування лайків у спробах зменшити тривожність користувачів; Німецький супермаркет Лідл прибрав солодощі з кас та мультяшних героїв із упаковки дитячих товарів власного виробництва, щоб через них діти не випрошували шкідливе у своїх батьків.
Але межа між справжньою турботою про користувача і черговим прийомом заради підвищення лояльності все одно розмита. І, можливо, ці рішення призведуть до нових проблем, про які ми ще не підозрюємо.
Топ коментарі (0)