Інклюзивний дизайн: створення продуктів для всіх. І до чого тут Доступний дизайн?

Сьогодні всі дизайнери говорять про інклюзивний дизайн і створюють продукти в його рамках. Але, якщо чесно, тут прямо біда з термінами та розумінням суті. Навіть ті, хто говорить про інклюзивність, часто не розуміють, про що саме йдеться. А ще чомусь одразу уявляють людей в інвалідних візках. Хоча, якщо бути чесними, інклюзивний дизайн — це не тільки про пандуси та шрифти розміром 72. Це взагалі не про «спеціальні» рішення для «особливих» людей, а про те, щоб нічого спеціального й не було потрібно.

Отож, сьогодні пропоную пролити цифровий чай ☕🥧 на цю тему. Як завжди, коротко, з гумором, але по суті.

Визначаємося одразу
Інклюзивний дизайн (Inclusive Design) — це мистецтво створювати продукти так, щоб ними могли користуватися всі, незалежно від віку, статі, культури, фізичних або когнітивних особливостей. По суті, це дизайн для реального світу, а не для ідеального користувача, який завжди бачить, чує, бігає марафони й живе у мегаполісі з ідеальною інфраструктурою.

Інклюзивний дизайн ≠ Доступність

Слово «інклюзивність» уже встигло набриднути, і багато хто використовує його як синонім «доступності». Це майже як сказати, що всі дизайнери — художники. Хтось образиться, хтось прийме як належне, але суть не зміниться: це не одне й те саме.

Доступний дизайн (Accessibility Design) — це кінцевий результат, коли щось адаптовано під потреби людей з обмеженими можливостями. Наприклад, створили сайт з підтримкою екранних дикторів, додали пандус в офіс, поставили тактильні вказівники в метро.

Добре? Чудово. Тільки проблема в тому, що доступність — це завжди латання дірок. Спочатку створюємо продукт для «нормальних людей», потім дивимося, кому стало незручно, і починаємо переробляти.

Інклюзивний дизайн — зовсім інша історія. Це не милиця, а початковий підхід до проєктування, який одразу враховує, що користувачі різні. Не потрібно думати: «А як же незрячі?» або «А що робити, якщо людина зламала руку?». Якщо продукт спроєктований правильно, він із самого початку не потребує «спеціальних умов» — ним можуть користуватися всі. Наприклад, голосові помічники корисні не тільки для незрячих, а й для тих, хто просто лінується друкувати. Або субтитри, які допомагають не лише людям із порушенням слуху, але й тим, хто дивиться відео в метро без навушників.

Отже, доступність — це усунення проблем, а інклюзивність — це їхнє запобігання на етапі проєктування. Якщо говорити простіше, доступний дизайн — це лише частина інклюзивного дизайну.

Основні принципи інклюзивного дизайну

1. Дізнайся, кого ти виключаєш
Дизайнери люблять казати: «Ми проєктуємо для більшості». Це звучить логічно, але насправді означає: «Ми проєктуємо для людей, схожих на нас». А якщо тобі 25 років, ти працюєш в IT і бачиш екран 27-дюймового монітора з ідеальним розширенням, то ти здивуєшся, скільки людей випадає з твого «більшості». Включаючи твоїх власних батьків.

Перший крок — зрозуміти, кого твій дизайн несвідомо відсіює. Це може бути літня людина, якій важко розгледіти дрібний шрифт, або користувач, який намагається купити твій товар з телефона однією рукою, бо в іншій у нього дитина. Чим більше таких ситуацій ти виявиш, тим краще.

2. Дизайн-експеримент: вчися у різних людей
Хочеш створити дійсно інклюзивний продукт? Запроси в команду людей, які відрізняються від тебе. Не тих самих випускників того ж факультету, а людей із різними життєвими ситуаціями. Чим різноманітніша команда, тим більше несподіваних і корисних рішень вона знайде.

Наприклад, дизайнери, які самі носять окуляри, частіше думають про контрастність і читабельність шрифтів. Батьки маленьких дітей краще розуміють, наскільки важливі інтуїтивні інтерфейси, коли ти спиш по три години на добу. А людина, яка хоча б раз ламала руку, усвідомлює цінність зручної мобільної навігації однією рукою.

3. Розробляй для однієї групи, але з вигодою для всіх
Деякі дизайнери бояться інклюзивності: мовляв, «якщо ми зробимо щось для людей з особливими потребами, це зіпсує продукт для решти». Спокійно, все працює навпаки.

Коли Apple розробляла VoiceOver — екранний диктор для незрячих, вони й не думали, що це стане інструментом для розробників, які тестують інтерфейси. А великі кнопки й проста навігація в додатках допомагають не тільки літнім людям, а й тим, хто намагається відкрити застосунок в автобусі, поки його трясе на кожній вибоїні.

Інклюзивний дизайн — це про гроші

Тепер про головне. Навіть якщо вам байдуже до соціальних аспектів, інклюзивний дизайн — це ще й потужна бізнес-стратегія. Чому?

• Ширша аудиторія. Чим більше людей можуть користуватися вашим продуктом, тим більше у вас клієнтів. Логічно? Логічно.
• Лояльність. Люди люблять компанії, які про них дбають. Якщо користувач відчуває, що про нього подумали, він залишиться з вами.
• Інновації. Інклюзивність не обмежує дизайн, а навпаки — рухає його вперед. Розв’язуючи проблеми різних користувачів, можна придумати щось нове й корисне для всіх.

Щось на кшталт висновку

Інклюзивність — це не про жалість, а про якісний дизайн, який враховує реальне життя. Люди не завжди молоді, здорові й сповнені сил. Іноді вони втомлені, іноді тримають у руках каву, а іноді їхній інтернет працює, як равлик.

Якщо ваш продукт зручний для всіх цих випадків, ви зробили не просто інклюзивний, а хороший дизайн.

А якщо ні… ну що ж, готуйте додатковий бюджет на доробки й скарги користувачів. Вони вас не розчарують.

Всім добра! 🦫