Бізнес-хижак Figma: як ентузіасти пишуть плагіни, а компанія — заробляє

Ось як буває: відкриваєш Figma — а там нова фіча для підбору кольору. Тепер можна одразу вибрати відтінок, що відповідає вимогам контрастності. Зручно? Ще й як. Через пару тижнів відкриваєш знову — а там уже вбудований FigPal, прямо в інтерфейсі. І ти такий: що? серйозно?

Figma продовжує тішити... на перший погляд. Але варто копнути трохи глибше — і видно: ці фічі не є плодом внутрішніх проривів або інновацій. Це акуратно запозичені ідеї від тих, хто розвивав спільноту та плагіни на ентузіазмі.

Постійно про це думаю. Але з FigPal мене прямо-таки тригернуло. Тож сьогодні проллємо трохи цифрового чаю на цю тему.

Уявіть, що ви придумали корисний інструмент для своєї улюбленої платформи. Витрачаєте вечори, пиляєте плагін, ділитеся з ком'юніті — і всім він подобається. Через пів року ваш плагін… зникає. Точніше, він тепер вбудований у Figma. Без вас. Без згадування. Зате з новою вкладкою, анонсом на Config і гордою назвою "новинка".

Це не крадіжка. Це бізнес. І, мабуть, один із найхитріших на ринку дизайну.

Figma створила унікальну модель розвитку: роби, спостерігай, копіюй. Поки ентузіасти експериментують із новими плагінами, команда Figma уважно дивиться — що вистрілює, де біль, що вирішує реальні задачі. Коли тренд стає очевидним, функцію інтегрують нативно. Зручно? Так. Елегантно? Дуже. Чесно? Хмм.

Чому це працює

По-перше, це безкоштовно. Figma не витрачається на UX-дослідження — за неї це роблять розробники плагінів. По-друге, це завжди влучає в ціль: беруть лише те, що вже довело свою цінність. Ну і по-третє — це дає контроль. Бо тепер ви користуєтесь не стороннім рішенням, а “офіційною” версією, вбудованою в інтерфейс.

Ще приклади?

Офіційна історія кожної нової фічі у Figma зазвичай починається з Config і захопленого “ми вас почули!” Але якщо копнути трохи глибше — ви почули не нас, а плагіни, які вже давно вирішували цю задачу. Просто тепер це називається Figma Pro™.

Ось кілька прикладів прямого (або майже прямого) натхнення:

Auto Layout
До: плагіни типу Paddi, Stacker та AutoFlow вирівнювали блоки, додавали відступи, створювали адаптивність.
Після: вбудований Auto Layout став must-have, але логіка залишилась та сама. Просто тепер це “офіційно”.

Variables (дизайн-токени)
До: Themer, Design Tokens, Styler — дозволяли глобально змінювати кольори, відступи, шрифти.
Після: вбудовані Variables, красиво презентовані на сцені. І так, з баґами на старті — як і годиться.

Dev Mode
До: Zeplin, Avocode, Inspect і купа плагінів закривали біль хенд-офу.
Після: Figma сказала: “нам не потрібне стороннє — ми зробимо Dev Mode самі”. Через кілька років.

Контрастність і доступність (A11y)
До: Stark, Able, A11y plugin — вимірювали контрастність, підказували по WCAG.
Після: згадане оновлення — тепер це вбудовано в color picker. Дякуємо, але могли б і згадати, що це не ваша ідея.

Контент у макетах
До: Content Reel, Google Sheets Sync, Fake Data — усе, щоб оживити мокап.
Після: вбудована генерація тексту, імен, зображень і навіть AI-заповнювачів. Сюрприз: усе це вже було.

Стрілки та схеми переходів
До: Flowkit, Overflow, UX Flow — створювали мапи екранів та логіки.
Після: Figma вирішила: а чому б і нам не домалювати стрілочки? Тепер це називається Flow і вбудовано за замовчуванням.

Пошук компонентів та інстансів
До: Similayer, Instance Finder, Selection Variants — допомагали шукати та керувати компонентами.
Після: Figma додала фільтрацію та “розумні” селекти. Корисно? Так. Унікально? Ну, так собі.

Коли тролінг важливіший за розвиток

Але найабсурдніше починається тоді, коли Figma впроваджує не корисні функції, а — вибачте — розважальні. Тут ми повертаємось до FigPal. Це не покращення інтерфейсу, не прискорення роботи, не допомога в колаборації. Це просто анімований персонаж, що "супроводжує процес". Наче Clippy 2025. Тільки ще менш корисний.

У світі, де в Figma досі немає нормального керування токенами “з коробки”, де Dev Mode лише починає виходити зі стану “напівготового”, а робота з компонентами — це навігаційний квест, вони беруть і роблять анімованого персонажа.

І це не сторонній плагін від студента-дизайнера. Це офіційна фіча від Figma, додана з серйозним виразом обличчя. Тобто ресурси на FigPal у них є, а на елементарні доопрацювання за фідбеком спільноти — нема?

Це вже не просто використання зовнішніх ідей. Це — демонстративна байдужість.

“Вам боляче? А ми ось котика завели. Тримайте. Він вам підморгне, поки ви шукаєте, як відмінити зламаний auto layout.”

Можливо, я й перегинаю. Але знаєте що? Краще вже перегнути в бік здорового глузду, ніж мовчати, поки Figma запускає нам танцюючих маскотів. Згадати лише пафосний реліз нового інтерфейсу з його панелями, що визирають за межі екрана, і тихий відкат назад. Тут у мене ще на одну статтю горить. Чекайте...

Що в цьому поганого?

Якщо ви незалежний розробник — ваш плагін живе рівно до того моменту, поки не стане надто популярним. А далі — дякуємо, до побачення.
Якщо ви користувач — ви отримуєте зручність, але втрачаєте свободу вибору. Все більше рішень Figma закриває всередині свого “паркану”, перетворюючись з інструменту на платформу-монополіста.

Наостанок

Ні, не подумайте — я ще той фанат Figma і вважаю цей інструмент номером один на ринку. Але якщо чесно, Figma — це не просто інструмент дизайну. Це комерційна машина, яка вижимає максимум зі свого ком'юніті. Вони не борються з розробниками плагінів — вони використовують їх як R&D-лабораторію. Безкоштовну. І так, можна сказати: “але ж користувачам від цього краще!” Можливо. Поки що.

Поки Figma не вирішить, що фічі — це платна опція.
Поки не відріже API.
Поки не скаже: “ми закриваємо сторонні плагіни задля безпеки”.

Тож наступного разу, коли побачите блискучий новий реліз на Config, подумайте — хто насправді це вигадав? І де він зараз?

Хлопці, які пиляли, пилять і будуть пиляти потрібні штуки для Figma — я з вами. Мій вам респект.

Всім іншим — добра 🦫