Часто хороші фільми можуть не просто надихнути, а й дати глибше розуміння процесів, історії та людей, які стоять за створенням того, що ми бачимо щодня. Це допомагає дизайнерам розширювати свій кругозір та подивитись на нові точки зору.
Тому сьогодні у мене для вас добірка документальних стрічок, які відкривають нові грані дизайну: від предметного до графічного, від міського до цифрового.
Раджу подивитися ці фільми кожному, хто творить, аналізує або просто цікавиться тим, як дизайн змінює світ.
Діліться в коментарях своїми враженнями та рекомендаціями.
Objectified (2009)
Знаєте, я не є професійним предметним чи продуктовим дизайнером, але подібні фільми та статті завжди викликали у мене щиру зацікавленість. Чому той чи інший об’єкт має саме таку форму, вигляд, і ми навіть не можемо уявити його інакшим? Тому що варто пам'ятати що кінцевий результат дизайну будь-якого продукту або предмета — це результат тривалого процесу метаморфоз, експериментів і тестування. Від складних, перевантажених форм до простоти та функціонального мінімалізму. І дуже часто саме здатність відчути, що є зайвим, і вчасно це прибрати — і є проявом справжньої дизайнерської майстерності.
Яскравий приклад — предмети, створені всесвітньо відомим Діттером Рамсом. Дивлячись на його роботи, розумієш, що вони пройшли складний шлях: від концептів, насичених деталями, до еталонів мінімалізму, які ми бачимо сьогодні.
Це стосується і віртуальних об'єктів — вебсайтів та застосунків. Важливо створювати їх так, щоб вони залишались актуальними навіть через 3–5 років або потребували мінімальних оновлень. У добре продуманих інтерфейсах користувач легко орієнтується інтуїтивно — це і є ознака справжньої дизайнерської досконалості. На мій погляд, у вебдизайні не варто гнатись за швидкоплинними трендами — краще спиратися на глибші когнітивні принципи. А гарна «обгортка» завжди знайдеться.
Цікаво, що через спостереження за тим, як створюються речі, ми починаємо розуміти нюанси, які на перший погляд навіть не стосуються дизайну. Тому щиро рекомендую подивитись цей документальний фільм — він дозволяє зазирнути у процес роботи легендарних дизайнерів і краще зрозуміти, як народжується простота.
Helvetica
Як зрозуміло з назви, цей документальний фільм здебільшого обертається навколо шрифту Helvetica. Основна частина стрічки — це своєрідна ода його геніальності та універсальності, яку виголошують поважні дизайнери старшого покоління. (Я, безумовно, теж вважаю Helvetica крутим шрифтом, але далеко не універсальним — є галузі та теми, де він просто не підходить)
Також у фільмі часто лунає думка від дизайнерів "старої школи", що колись дизайнери працювали лише з одним-двома шрифтами, а тепер — повна анархія: сучасні дизайнери обирають шрифти залежно від настрою, який хочуть передати, і це нібито неправильно. Мовляв, настрій має нести сам текст, а не його візуальна форма.
Я з цим твердженням категорично не згодна. Адже сприйняття тексту неможливе без асоціацій із тим, як саме він виглядає. Ми читаємо не лише зміст — ми відчуваємо ритм, тон, навіть характер через вибір шрифту. Він впливає на нас емоційно, іноді підсвідомо. Ігнорувати це — значить ігнорувати фундаментальну частину візуальної комунікації.
Urbanized (2011)
Можливо, фільм дещо застарів — принаймні, в частині статистичних даних про населення міст. Але попри це, з нього все ще можна винести важливі й актуальні ідеї.
Наприклад: до створення будь-якого проєкту обов’язково варто залучати не тільки крутих спеціалістів, але й самих користувачів. А ще краще користувачів з різних груп, наприклад маломобільних, чи з іншими вадами, щоб краще зрозуміти їх потреби. Адже саме вони найкраще можуть описати свою проблему та свій біль, з яким щодня стикаються. І вже через живе спілкування та емпатійне занурення у їхній досвід можна створити рішення, яке справді відповідатиме потребам.
Ця тема буде особливо цікавою тим, хто цікавиться урбаністикою та проєктуванням міського простору — адже добре спроєктоване місто має глибокий вплив на нашу психіку, емоційний стан і навіть рівень щастя. Раджу також звернути увагу на діяльність «Агентів змін» — вони активно досліджують і практикують сучасні підходи до розвитку міського середовища.
Design & Thinking (2012)
Документальний фільм Design & Thinking (2012) режисера Му-Мін Цая — це спроба дослідити концепцію дизайн-мислення та її вплив на бізнес, культуру й суспільство.
Фільм підкреслює важливість міждисциплінарного підходу, емпатії до користувача та прототипування як ключових етапів у процесі створення продуктів і послуг. Один із прикладів — організація Hands on Gourmet, яка використовує спільне приготування їжі для навчання командній роботі та креативному мисленню.
Але, чесно кажучи, цей документальний фільм трохи розчарував. Для мене він здався погано структурованим, з недолугими прикладами, які важко сприймаються. Інформація подана досить хаотично — ідеї змінюють одна одну без логічної побудови, через що складно вловити цілісну думку.
Звісно, там є й слушні тези. Наприклад, про те, що прототипування — це ключовий етап у процесі, який не лише дозволяє протестувати ідею, а й може заощадити кошти та зробити наступні доопрацювання набагато ефективнішими. Але загалом я б, мабуть, порадила замість перегляду витратити час на одну якісну статтю про дизайн-мислення — результат буде і швидший, і інформативніший.
Rams (2018)
Мабуть, уже всі знають, хто такий Дітер Рамс — «батько мінімалізму», автор знаменитих 10 принципів хорошого дизайну, продуктовий дизайнер компанії Braun та впливова постать у світі промислового дизайну. Фільм не лише знайомить глядача з його знаковими роботами, а й заглиблюється в особисту філософію Рамса. Особливо вражає його критичне ставлення до сучасного споживацтва та надмірного виробництва.
Також фільм дає змогу трохи глибше зануритися в його життєвий шлях, погляди та філософію, в основі якої — кредо “Less, but better”.
Це справді сильна й надихаюча думка, яка змушує замислитись не лише над дизайном, але й над тим, які речі нас оточують, скільки з них нам насправді потрібно, і чи варто постійно щось оновлювати чи змінювати.
Rams буде цікавим не лише дизайнерам, а й усім, хто замислюється над тим, як жити свідомо та відповідально. Це фільм про те, як менше може означати більше — не лише в дизайні, а й у житті.
Art & Copy
ART & COPY — це потужний документальний фільм про рекламу й натхнення. Режисер Даг Прей розкриває роботи та мудрість деяких із найвпливовіших креативників рекламної індустрії нашого часу — людей, які глибоко вплинули на культуру, хоча залишаються майже невідомими поза межами своєї професії.
Ці художники та копірайтери вийшли з «креативної революції» 1960-х років, принісши в рекламу неочікувано бунтівний дух — у сферу, яку часто пов’язують із посередністю чи маніпуляцією. Джордж Лоїс, Мері Веллс, Ден Вайден, Лі Клау, Гел Райні та інші герої фільму ART & COPY створили такі культові кампанії, як Just Do It, I Love NY, Where’s the Beef?, Got Milk, Think Different, а також безліч інших — від реклами автомобілів до політичних кампаній.
Їм вдалося захопити увагу мільйонів і по-справжньому зворушити людей. Візуально переплетений з їхніми історіями, фільм показує запуск супутників, встановлення білбордів, а також висвітлює соціальний і культурний вплив рекламних повідомлень — у цьому динамічному дослідженні мистецтва, бізнесу та людських емоцій.
Фільм буде корисним якщо цікавитесь впливом рекламних кампаній на людей та хочете побачити тут паралель з тим як дизайнер через продукт впливає на користувачів.
Дякую за вашу увагу та вподобайки!
Топ коментарі (0)