Прелоадер в інтерфейсах: чому підвищують ймовірність позитивного досвіду з вашим продуктом, з погляду на біологію поведінки

В останні 5 років прелоадери повноцінно увійшли в перелік функціоналу гарного інтерфейсу і активно використовуються як маркер якісного продукту, де дизайнери замислилися про користувачів і їх відчуття спокою від розуміння стану, але сьогодні хочу розповісти не про ці переваги прелоадера. Зараз ми бачимо прелоадери навідь на лендингах, які функціонально не вимагають наявності прелоадера через маленьке навантаження, ця наявність може пояснюватися як бажання забезпечити продукт позитивним фідбеком від користувачів.

З таким вступом може здатися, що прелоадер в цілому все більше схожий на декоративний елемент і відноситься під іерархію UI більш ніж до UX. Я пропоную розглянути питання прелоадера не як технічний процес, а як біологію поведінки під цікавим кутом. У ході розбіру цього питання я помітила цікаву закономірність, про яку хотіла б розповісти та підкріпити функціональну важливість навантаження прелоадера.

У той час як основний контент компілюється, задля утримання уваги користувача під час цього процесу ми використовуємо на старті взаємодії саме сторінку прелоадера. З точки зору законів UX більшою мірою це можна віднести до ефекту естетичності та практичності, а також закону Якоба, також задля зменьшення когнитивного навантаження на мозок та очі. Але мене більше цікавило питання «як саме прелоадер допомагає користувачам при взаємодії з інтерфейсом, на рівні біології» тож я занурилася в питання сприйняття і дійшла до цікавого висновку і зараз розповім трохи докладніше.

Біологія поведінки вистроєна таким чином, що людині властиво позитивне ставлення до короткострокового стресу в рамках комфортного середовища - звучить трохи дивно і наче неяк не відноситься до теми, але постараюся пояснити прикладом. Можливо вам доводилося бути свідком такої моделі: ви стоїте біля автомата з іграшками і тиснете на червону кнопку яка в свою чергу безповоротно запускає процес упіймання іграшки залізною щупальцею і в секунди розділяючі подію від натискання (кнопки) і до моменту коли ми спостерігаємо результат (затримання чи ні іграшки щупальцею ) ми відчуваємо короткостроковий стрес, або навідь еффект метеликів в животі, який біологічно виглядає наступним чином : рівень глюкокортикоїдів посилюють викид допаміну і в результаті його викиду в подібних моделях в секунди що предметно описані в попередньому реченні, діє той самий кроткостроковий стрес що покращює роботу мозку в багатьох аспектах, виходячи з цього - збільшує інтерес і ймовірність бажання повторити цю подію що дав нам короткий викид допаміну, і що важливо позничити, який вівільнюється в процесі передчуття винагороди, а не після. Ця біологічна поведінка дуже активно використовується в світі азартних ігор, екстримальних розвагах, комп’ютерних іграх. І саме ця хімічна реакція навела мене на гепотизу що прелоадер з прокруткою відсотка завантаження сайта може сприйматися певною категорією людей як маленький викид допаміну і відповідно може покращювати користувацькій досвід, саме позитивним сприйняттям інтерфейсу. Звісно це не 100% робоча модель і більшість користувачів ассоціюють відображення відсотка завантаження як захисний желет що надає певну безопасність та розуміння, але якщо розглядати відображення відсотка завантаження як кроткостроковий стрес тоді ми можемо сприяти на поведінку користувача вибросами допаміну.

Насамперед можна точно розуміти що рівень допаміну який вивільнюється в моделі «я стрибаю з парашутом» та «я відкриваю сайт та бачу прелоадер з відсотком завантаження» абсолютно різні. Також треба зазначити що є різні категорії людей та щє більша вариативність їх хімічних реакцій, люди схильні в більшій мірі та меньшій до подібних моделей. Але все ж таки можна зазначити що в людський психології дуже важливий контекст, тож враховуючі беззаперечні факти біології поведінки, можна дійти до висновку, що прелоадер з відсотком завантаження все ж таки покращює користувацький досвід в порівнянні з його відсутністю на сторінці.

Виходить так що в момент спостереження користувачем прелоадера, особливо якщо ми показуємо відсоток завантаження сайту на екрані - ми підвищуємо лояльність і відсоток позитивного досвіду користувача, де прелоадер виступає гачком до біологічної реакції і несе в собі не до кінця усвідомлене позитивне відчуття, яке може в подальшому закріпитися в причинно наслідковій асоціації з продуктом. Більш того, після викиду допаміну в середовищі короткострокового стресу у користувача є біологічне бажання повторити приємне почуття вибросу допаміну за наявності належних подальших тригерів відповідно від цілей бізнесу.