UXPUB 🇺🇦 Дизайн-спільнота

Cover image for Когнітивні викривлення в дизайні інтерфейсів: як психологія керує поведінкою користувача
Mykola Chukreiev
Mykola Chukreiev

Опубліковано

Когнітивні викривлення в дизайні інтерфейсів: як психологія керує поведінкою користувача

Давайте будемо чесними: користувачі – це ліниві істоти. Вони не хочуть думати, шукати чи розбиратися. Вони хочуть отримати те, що їм потрібно, з мінімальними зусиллями. І це нормально – всі ми такі. Саме тому хороший digital-дизайн – це не про красу. Забудьте про свої творчі метання та натхнення. Все зводиться до управління увагою та поведінкою користувача. Простіше кажучи, ви маєте маніпулювати ними так, щоб вони навіть не помітили. Давайте залиймо цифровим чаєм це питання ☕🥧

Що таке дизайн?
Важливо розуміти: дизайн – це не малювання. Це проектування. Це процес, в якому кожне рішення має мету та обґрунтування. І я майже впевнений, що ви чули, що дизайн – це не про красиві картинки. Але у моєму баченні, дизайн таки про красиві картинки, проте підтримані механікою роботи продукту та взаємодії з користувачем. Він спрямований на вирішення завдань. І хороший продуктовий дизайнер – це той, хто може зробити і красиво, і функціонально. Якщо ми приймаємо цю точку зору, то когнітивні викривлення стають не просто цікавим інструментом, а логічним і необхідним елементом проектування. Вони допомагають вбудувати психологію сприйняття у структуру інтерфейсу, роблячи взаємодію користувача з продуктом максимально ефективною та передбачуваною.

Глибше в психологію: як працює людська психіка
Людський мозок – це потужна, але надзвичайно лінива машина. Щодня він обробляє мільйони одиниць інформації, і щоб не «перегрітися», мозок використовує спрощені алгоритми обробки даних. Саме тут виникають когнітивні викривлення – помилки сприйняття та обробки інформації. Ці викривлення допомагають приймати рішення швидше, але не завжди правильно.

Як працює мозок користувача
Наш мозок влаштований так, щоб мінімізувати витрати енергії. Він обробляє інформацію за допомогою евристик – простих правил, заснованих на минулому досвіді. Коли користувач стикається з інтерфейсом, він інтуїтивно шукає знайомі патерни. Якщо він їх знаходить – відмінно. Якщо ні – виникає фрустрація.

Хто з вас не намагався перемотувати відео швидким кліком по краю екрану, як на YouTube, і не отримував такої ж зворотного зв’язку, перебуваючи на іншому сайті. Смішно, чи не так? І я майже впевнений, що ви вже знайшли пару сервісів, які запозичили цю механіку.

Пам’ять і сприйняття
Людська пам’ять працює на трьох рівнях: сенсорна, короткочасна та довготривала. Хороший дизайн має враховувати особливості кожного з них. Розумію, що «хороший» звучить неконкретно, але давайте так: хороший – це той, що працюватиме у вашому продукті.

  • Сенсорна пам’ять допомагає сприйняти інтерфейс цілком.
  • Короткочасна пам’ять утримує інформацію, необхідну для виконання завдання.
  • Довготривала пам’ять зберігає досвід взаємодії з подібними інтерфейсами.

Когнітивне навантаження: ворог зручного інтерфейсу
Когнітивне навантаження – це кількість умственних зусиль, що потрібні користувачу для взаємодії з інтерфейсом. Чим вище навантаження, тим складніше користувачу досягти мети.

Три типи когнітивного навантаження:

  • Основне навантаження – пов’язане із самим завданням (наприклад, пошук інформації).
  • Додаткове навантаження – пов’язане з інтерфейсом (наприклад, складна навігація).
  • Надлишкове навантаження – те, що можна і потрібно прибрати (наприклад, непотрібні кроки або відволікаючий дизайн).

Зниження когнітивного навантаження – це основний спосіб зробити інтерфейс зручним і зрозумілим.

Когнітивні викривлення: що це і як їх використовувати
Когнітивні викривлення – це не збій мозку, а фішка. Якщо дизайнер вміє їх використовувати, інтерфейс працює краще.

Основні когнітивні викривлення в дизайні:

  • Ефект первинності – перша інформація сприймається найкраще.
  • Ефект новизни – користувачі запам’ятовують останню інформацію.
  • Ефект якоря – перша побачена ціна або опція стає точкою відліку для порівняння.
  • Ефект ізоляції – виділяючийся елемент привертає більше уваги.
  • Ефект статус-кво – користувачі схильні обирати варіанти за замовчуванням.
  • Ефект зусиль – чим складніше завдання, тим більше користувач цінує його результат.

Як зменшити когнітивне навантаження

  1. Мінімалізм – прибираємо все зайве. Тут взагалі не йдеться про стиль мінімалізм. Сподіваюся, ви це розумієте.
  2. Однорідність – однакові патерни для схожих дій. Добре, якщо це є в рамках одного продукту; відмінно, якщо це спільно з індустрією та вашим продуктом, зокрема.
  3. Групування інформації – розбиваємо дані на невеликі блоки. Тут поки ніхто кращого не придумав. Ось усі ці історії про сітку Bento – ось воно. Якщо що, загугліть. Якщо лінь – згадайте презентації Apple.
  4. Підказки та зворотний зв’язок – робимо шлях користувача очевидним. Навіть очевидний для вас інтерфейс краще підстрахувати, надавши якусь вступну інформацію при першому вході. Ви напевно бачили навчальні матеріали у багатьох сервісах. Ці речі працюють.

Поглиблення в приклади

  • Google: мінімалістичний інтерфейс із фокусом на одну задачу – пошук.
  • Netflix: алгоритми рекомендацій знижують когнітивне навантаження.
  • Amazon: використання ефекту якоря при відображенні знижок.
  • Apple: проста навігація та мінімум відволікаючих елементів.

Психологія та емоції: як дизайн викликає реакцію
Інтерфейси можуть викликати емоції. Емоційний відгук важливий, оскільки він безпосередньо впливає на залучення користувача. Хороший дизайн викликає радість, впевненість та задоволення. Поганий – роздратування та розчарування.

Емоційний дизайн
Ось вам ще, щоб загуглити з цього питання трохи інформації. Три рівні емоційного дизайну за Дональдом Норманом:

  1. Візцеральний – зовнішній вигляд продукту.
  2. Поведенчий – зручність використання.
  3. Рефлексивний – усвідомлення користі та задоволення від використання.

Щось на зразок висновку
Розуміння психології сприйняття та роботи когнітивних процесів – ключ до створення справді ефективних інтерфейсів. Глибока опрацювання питань когнітивного навантаження та використання когнітивних викривлень дозволяє не лише полегшити життя користувачам, а й керувати їхньою поведінкою без зайвих зусиль. Хороший дизайн – це грамотне проектування, засноване на розумінні того, як думають і діють люди.

Всім добра 🦫

Топ коментарі (2)

Згорнути/розгорнути
 
__5b3a167b profile image
Iгор Наконечний

цілком не згоден щодо краси. Естетика має бути присутня! Називайте це як хочете - краса, естетика, творчість... Так само як ви згадуєте про дослідження когнетивності, чому ви відкидаєте дослідження про естетичні вподобання? які так само підтверджують що естетично привабливим продуктом користуються краще ніж непривабливим.

Так, в статті правильні речі викладені. АЛЕ, як висновок - це не в супереч "красі", а як раз поєднання, і вміння поєднувати красиве з функціональним і відмічає профі від дилетанта. І любий діджитал дизайн, дизайн, усе куди дивиться людське око, першочергово про красу. Бо, як ви згадували раніше, така природа людини. Тільки тут ще потрібна ціла стаття що є красою. Але то вже інше.

І знову, не відкидаючи інформацію що далі викладена про когнітивну навантаженість - це все вірно, так і є, і з цим треба вміти і треба працювати завжди. От тільки ця фраза про творчість і красу дуже тригернула. бо це не правда.

Згорнути/розгорнути
 
chukreiev profile image
Mykola Chukreiev

Не сказав би, що відкидаю. Скоріше акцентую увагу не лише на ній. Продуктовий дизайн здебільшого про функціональність. І так, згоден, у статті зазначив, що хорош той, хто поєднує естетику та функціональність. А якщо ще й знати, як маніпулювати користувачем — отримаємо справжню пушку-ракету.
Дякую за ваш коментар. Ціную вашу увагу до моїх думок.