Ось що мене завжди дивує: кожна друга компанія змушує підписувати NDA, а потім на співбесіді з серйозним обличчям питає: "А де твоє портфоліо з реальними проєктами?" Ну звісно, ось, тримайте, а потім одразу в суд за порушення договору, правда? Я вважаю, що це одна з найбільш нелогічних речей у цій індустрії. Роботодавці хочуть бачити кейси, але самі ж забороняють їх показувати. Прекрасна логіка.
Одразу підбадьорю: вихід є! Розповім, як роблю я, і що можна придумати вам.
Як не залишитися без портфоліо
З мого досвіду, це не просто абсурд, а справжня пастка для дизайнерів. Ти працюєш, створюєш неймовірні проєкти, але щойно йдеш — офіційно в тебе немає нічого, чим можна похвалитися. У кращому разі ти можеш сказати "я працював над цим", але без доказів це звучить як "мої батьки купили мені айфон".
І що робити? Як не залишитися без кейсів і при цьому не стати персоною нон грата в індустрії? Давайте проллємо цифровий чай на це питання ☕🥧
Що таке NDA простими словами
Усі, напевно, знають, що таке NDA, але я на всяк випадок нагадаю.
NDA (Non-Disclosure Agreement) — це такий магічний документ, який компанії змушують тебе підписувати, щоб ти ніколи й нікому не розповідав, що взагалі у них працював.
Уяви, ти зробив крутий проєкт, виклався на 200%, але замість "Дивіться, яку круту штуку я зробив!" тобі кажуть: "Забудь про це. Ти цього не робив. Ти просто жив у вакуумі останні два роки."
По суті, це угода про нерозголошення, де ти зобов’язуєшся не поширювати інформацію про роботу, клієнтів і внутрішні процеси компанії. А якщо раптом забудеш і десь проговоришся — тебе чекає гнівний юрист із загрозами штрафів та судових розглядів.
Коротше, NDA — це коли твоя робота залишається в тіні, а на співбесіді тебе питають: "А де приклади ваших проєктів?" і ти такий: "Еее... ну, повірте на слово, я класний дизайнер!"
Упевнений, можна знайти сотні статей про те, що таке NDA, як його скласти та на що звернути увагу перед підписанням. Але сьогодні я хочу поділитися своїм досвідом: як я працюю в таких умовах і що намагаюся зберегти для себе. Це стосується не лише дизайнерів, а й розробників, продуктових менеджерів, аналітиків — загалом усіх, хто стикається з NDA.
1. Можна показати ім'я та логотип без деталей роботи
Особистий приклад. Компанія Кіндер у записі журналу
Якщо NDA забороняє розкривати деталі проєкту, але не забороняє говорити, де ти працював, — скористайся цим!
Можна зробити розділ "Клієнти та партнери", де просто перераховані логотипи компаній, для яких ти працював. Адже багато роботодавців просто хочуть переконатися, що ти не вигадав свій досвід.
Додатково можна описати загальний внесок у проєкт без деталей. Наприклад:
— "Працював над продуктами компанії X :), допомагав покращити користувацький досвід."
— "Розробляв рішення для бренду Y у сфері e-commerce."
Це, звісно, не так ефектно, як повноцінний кейс, але краще, ніж нічого. Іноді вага компанії в індустрії значно важливіша, ніж конкретні деталі проєкту.
2. Анонімізація та абстракція
Видаліть усі назви компаній, логотипи та фірмові елементи. Залиште тільки суть кейса. Наприклад:
— Розробляли інтерфейс для банку? Покажіть його як застосунок для фінансового обліку. Головне — не залиште випадково логотип у кутку, бо потім доведеться довго пояснювати, що це "співпадіння".
— Дизайнили платформу для логістики? Преподнесіть її як систему управління замовленнями. Хто взагалі помітить різницю?
Головне — донести свої навички та підхід до вирішення завдань, а там нехай розбираються.
3. Переформатуйте проєкт у "особистий"
Ще один особистий приклад. Концепт для компанії Tissot, насправді не концепт, а сайт реальної компанії
Деякі дизайнери викладають свої проєкти в портфоліо як "self-initiated project" (особистий концепт).
Якщо NDA забороняє розкриття, але не забороняє створювати альтернативні версії, це чудовий варіант:
— Змінити стиль UI, кольори, назви й навіть тип продукту. Була CRM — стало застосунок для фрілансерів.
— Переробити дизайн, щоб він виглядав інакше, але концепція залишилася тією ж. Трішки магії, і ось уже "новий" проєкт!
4. Домовитися із замовником
Не всі компанії категорично проти публікації робіт. Можна спробувати:
— Отримати офіційний дозвіл на публікацію з обмеженнями.
— Запитати, чи можна використати кейс через деякий час. Деякі клієнти за рік уже забувають, що їм щось належить.
— Додати в контракт пункт, що дозволяє використовувати роботу в портфоліо після запуску продукту.
5. Портфоліо тільки для співбесід
Деякі NDA забороняють публічне розголошення, але не заважають показувати проєкти у закритому форматі.
Я зберігаю такі роботи у приватному розділі або PDF-документі й показую тільки за запитом.
Щось на кшталт висновку
Порушувати NDA — погана ідея. Це загрожує не лише юридичними наслідками, а й зіпсованою репутацією. Однак, якщо підійти до питання креативно, можна показати свій професіоналізм, не розкриваючи забороненої інформації.
Трішки хитрості — і ось ти вже геніальний дизайнер із неймовірними кейсами, про які "офіційно" ніхто не знає.
Всім добра! 🦫
Топ коментарі (0)