З чого все почалося
Україна третій рік живе з графіками відключень. Для когось це рядок у новинах, для нас — щоденний побут: о котрій зникне світло, коли повернеться, чи встигнеш зарядити техніку, чи є сенс зараз сідати за роботу. Багато хто тримає в голові одразу два розклади — для квартири в місті й для дому за містом, з різними чергами.
Перевіряти все доводилося вручну: сайт обленерго, телеграм-боти, кілька застосунків. Кожен окремо, кожен треба відкрити, у кожному знайти свою чергу. Інформація ніби є, але вона розмазана по десятку місць і завжди на крок позаду від реальності.
Ідея: статус світла має бути завжди на очах
У якийсь момент ми сформулювали просту тезу: користувачеві не потрібен ще один застосунок, який треба відкривати. Потрібно, щоб відповідь на питання «світло є чи ні і коли зміна» просто була перед очима — без кліків, без пошуку, без вкладок.
Так народилася ідея Lumo: маленький індикатор, який живе там, куди людина й так дивиться сто разів на день, і показує статус по потрібних адресах одним поглядом. Не дашборд і не стрічка новин — один чіткий сигнал.
Чому виріз (notch), а не ще один застосунок
Ми почали не з коду, а з питання «де це житиме». Відповідь напросилася сама — виріз (notch) зверху екрана MacBook. Простір, який і так завжди перед очима, але зазвичай стоїть порожнім.
Головний принцип, який ми собі поставили, — glanceable: найважливіше має зчитуватися за частку секунди, без відкривання вікна. Статус світла, час до найближчої зміни, обидві адреси — компактно, без зайвого. Якщо користувачеві доводиться вчитуватися, щоб зрозуміти, є світло чи ні, — дизайн не спрацював.
На iPhone логіка та сама, тільки замість вирізу — віджет і статус-бар.
Як ми зібрали нативну апку в парі зі ШІ
Будемо чесні: Revend Group — це насамперед дизайн і продукт, а не великий відділ розробки. Писати Swift з нуля — не наша основна сильна сторона. Ще кілька років тому на цьому історія б і закінчилася.
Застосунок ми зібрали в парі зі штучним інтелектом. Ми приносили задачу й дизайнерське рішення — як це має виглядати, як поводитися, що показувати в кожному стані, — а код народжувався в діалозі. За нами лишалося головне: що важливо, що прибрати, де межа «достатньо добре». ШІ брав на себе рутину, яку самотужки ми б не подужали.
Виявилося, що бар'єр «ми не пишемо код» сьогодні набагато нижчий, ніж здається. Якщо чітко розумієш, що саме хочеш отримати, довести ідею до робочого нативного застосунку цілком реально — навіть невеликою командою без окремого відділу розробки.
Найскладніше виявилось не в коді, а в даних
Парадокс: найбільше часу забрали не інтерфейс і не код, а питання «звідки брати дані про відключення».
Спершу ми взяли готове публічне джерело — спільнотний набір даних, який хтось уже збирав і віддавав у зручному форматі. Воно працювало, але ми одразу впиралися в залежність: якщо автор завтра все вимкне або структура зміниться — застосунок осліпне.
Тому наступним кроком ми підняли власне дзеркало даних: невеликий автоматичний збирач, що сам регулярно оновлює статуси по потрібних регіонах і віддає їх застосунку. Так Lumo перестав залежати від чужої доброї волі.
Окреме питання, яке ми тримаємо в голові на майбутнє, — легітимність. Якщо виходити за межі «застосунку для себе» в публічний реліз, хочеться мати чисту історію з джерелом даних, аж до розмови з постачальниками про офіційне використання.
Від ідеї до робочого застосунку
У підсумку Lumo з думки перетворився на застосунок, який реально працює — і на Mac у вирізі, і на iPhone. Та сама логіка, ті самі дані, два пристрої.
Для нас це був важливий поріг. Те, що ми задумали як дизайнери, ми довели до стану «встановив і користуюся щодня» самі. Не макет і не прототип у Figma — живий застосунок.
Що далі
Найближчі плани — довести Lumo до публічного релізу, щоб ним могли користуватися всі охочі. У дорожній карті — Live Activity з відліком до повернення світла прямо на екрані, акуратніша робота з обома регіонами й стабільне власне джерело даних.
Lumo безкоштовний. Це проєкт Revend Group: revend.group
Подивитися й поставити: app.revend.group/lumo.html
Найновіші коментарі (0)