UXPUB 🇺🇦 Дизайн-спільнота: Vadym Kalinin

Планування досліджень за допомогою ШІ

Vadym Kalinin — Tue, 29 Oct 2024 08:43:51 +0000

Переклад статті за допомогою ШІ: Planning Research with Generative AI

Чат-боти зі штучним інтелектом (такі як ChatGPT, Gemini від Google і Microsoft Copilot) можуть допомогти UX-дослідникам будь-якого рівня досвіду у плануванні своїх досліджень.

Що таке план досліджень?

План дослідження - це документ, який окреслює цілі дослідження і те, як воно буде виконуватися. Гарне дослідження завжди починається з плану.

Плани досліджень повинні включати:

Цілі дослідження або питання, на які потрібно відповісти
Метод, який буде використовуватися, та опис того, як він буде здійснюватися
Завдання або питання, які будуть поставлені учасникам дослідження
Профіль або персона цільових учасників дослідження
Анкета-скринер, що використовується для набору учасників.

Створення плану дослідження може зайняти багато часу. Навіть маючи хороший шаблон, дослідник повинен сформулювати питання дослідження, вибрати відповідні методи, вирішити, як проводити сесії, і часто створювати супровідні матеріали дослідження з нуля (наприклад, скринінгові анкети та завдання).
Хороша новина полягає в тому, що штучний інтелект може допомогти з багатьма, якщо не з усіма цими завданнями!

Використання чат-ботів зі штучним інтелектом для написання плану дослідження

Може виникнути спокуса просто попросити штучний інтелект скласти план дослідження для проекту. Не робіть цього.

❌Погана ідея:

“Скласти план дослідження для юзабіліті-тесту застосунку для доставки їжі.”

Такі запити призводять до загальних, шаблонних відповідей, частково через те, що ШІ бракує контексту, щоб запропонувати повний план дослідження, а частково через те, як була навчена модель.

Щоб створити корисний план дослідження, розбийте його на частини і попросіть чат-бота зі штучним інтелектом опрацювати кожну з них окремо. Ви можете зібрати відповіді в остаточний план дослідження.

Розмовний ШІ не може надати вам готовий кінцевий результат одразу після простого запиту. Розбийте план дослідження на складові частини і пропрацюйте кожну з них, перш ніж збирати план докупи.

Не чекайте, що ШІ поставить вам правильні запитання, щоб отримати вичерпний результат. Сприймайте ШІ як помічника, а не як UX-наставника. Вам потрібно надати ШІ всі кроки і деталі, які ви хочете, щоб він врахував.

Для досягнення найкращих результатів виконайте наведені нижче кроки.

Крок 1: Надайте контекст

Уявіть, що ви просите досвідченого колегу порекомендувати вам, яке дослідження провести, не надавши йому жодного контексту щодо того, над яким проектом ви працюєте і чого прагнете досягти. Він, ймовірно, скаже: «Це залежить від того, що ви намагаєтеся дослідити». Спілкування зі штучним інтелектом не є винятком.

Починайте розмову з достатнього контексту, особливо якщо інструмент ШІ ще не зберігає цю інформацію про вас або ваш поточний проект. (ChatGPT 4 дозволяє користувачам зберігати контекст для кожної нової розмови).

Контекстна інформація, якою ви ділитеся, повинна включати інформацію про те, на кого ви працюєте, масштаби вашого проекту і чого ви прагнете досягти. Пам'ятайте, що деякі інструменти штучного інтелекту можуть використовувати ваші розмови для навчання своїх моделей, тому діліться лише тією інформацією, яку ви не проти залишити у відкритому доступі.

Приклад:

Я працюю на [фірма або організація]. Моя компанія надає [продукт, послугу чи досвід]. Мені потрібно провести дослідження користувачів, щоб дізнатися [щось про користувачів або проблему].

I work for [type or organization]. My company provides [what kind of product, service, or experience]. I need to run a user-research study to learn [something about users or a problem].

Крок 2: Сформулюйте запитання для дослідження

Надавши інструменту ШІ контекст, попросіть його запропонувати конкретні дослідницькі питання для дослідження. Ось приклад з нещодавнього проекту, присвяченого дослідницьким репозиторіям, який я проводив для NN/g.

Приклад:

Я планую провести дослідження і написати звіт про те, як UX-ресерчери в різних організаціях створюють і використовують сховища даних. Будь ласка, сформулюй 10 запитань, які підходять для такого дослідження.

I will run a research study and report on how UX practitioners across different organizations set up and use research repositories. Please generate 10 research questions that would be suitable for this sort of study.

Варто попросити інструменти генеративного ШІ запропонувати більше варіантів або ідей, ніж ви думаєте, тому що деякі з них можуть не підійти.

Microsoft Copilot відповів на такий запит, сформулювавши 10 дослідницьких запитань, наведених нижче:

Хто є основними користувачами дослідницького репозитарію в різних організаціях?
Що мотивує користувачів взаємодіяти зі сховищем досліджень?
Як різні команди (дизайн, продукт, продажі, маркетинг) отримують доступ до дослідницького репозитарію та користуються його перевагами?
З якими проблемами стикаються фахівці-практики, коли вносять інформацію до репозитарію або отримують її з нього?
Які типи дослідницьких артефактів (звіти, первинні дані, шаблони) найчастіше зберігаються в репозиторії?
Як організації структурують свої дослідницькі репозиторії?
Які інструменти та шаблони зазвичай використовуються для полегшення управління дослідницькими репозиторіями?
Як фахівці забезпечують якість і точність інформації в репозитарії?
Який вплив має дослідницький репозитарій на процес прийняття рішень та результати проекту?
Які стратегії можуть впроваджувати організації для заохочення широкого впровадження та активної участі в дослідницькому репозитарії?

Щоб розширити список дослідницьких запитань, попросіть поставити додаткові запитання або повторіть запит у новії сесії. Повторіть цей процес стільки разів, скільки вам потрібно, щоб скласти вичерпний список, щодо того, що ви хотіли б дізнатися.
Деякі з дослідницьких запитань, які Copilot згенерував для мене, були доречними, а деякі - ні. В результаті я попросив ШІ згенерувати більше запитань на вибір.

Надаючи однакові запити протягом декількох сеансів або просячи чат-бота зі штучним інтелектом поставити додаткові запитання для дослідження, ви можете створити великий пул дослідницьких запитань.

На жаль, більшість чат-ботів зі штучним інтелектом не пропонують простого способу відкинути пропозиції або об'єднати конкретні відповіді і працювати лише з ними (поведінка, яка називається «збиранням яблук»).
Перенесення згенерованих запитань в офлайн-документ (наприклад, FigJam або Google Doc) дозволяє легко групувати елементи, видаляти дублікати або змінювати формулювання запропонованих запитань.

Якщо у вас багато запитань для дослідження, згенерованих ШІ, подумайте про те, щоб перенести їх у зовнішній документ, щоб ви могли сортувати або переписати їх, видалити дублікати і вибрати ті, з якими ви хочете продовжити роботу.

Почніть новий сеанс чату з обраним і доопрацьованим набором дослідницьких запитань, щоб непотрібні запитання були видалені з історії чату.

Крок 3: Запитуйте методи

Після того, як ви розповісте про контекст і оберете питання для дослідження, попросіть інструмент ШІ визначити відповідні методи дослідження.

Приклад:

Яке дослідження ти б запропонував, щоб відповісти на ці дослідницькі питання? Будь ласка, будь конкретним; вкажи, на які питання дослідження можна було б відповісти за допомогою того чи іншого методу дослідження, якщо пропонуєш кілька методів.

What study would you suggest to answer these research questions? Please be specific; cite which research questions would be answered by which research method if you suggest multiple methods.

Поради генеративного ШІ не завжди є добрими порадами. Часто рекомендовані методи пропонують вам тріангуляцію даних з декількох джерел. Такий підхід не завжди потрібен. Крім того, не всі методи будуть практичними або необхідними для вашого дослідження. Також, ШІ може запропонувати інтерв'ю та фокус-групи навіть для таких питань, які краще підходять для поведінкового методу дослідження.
Попросіть чат-ботів зі штучним інтелектом підказати вам, які методи дослідження підійдуть для конкретного питання і чому. Ми також рекомендуємо самостійно прочитати додаткову інформацію про методи, які вам незнайомі.
У відповідь на підказку вище (і з огляду на обрані мною дослідницькі питання) ChatGPT порекомендував опитування, інтерв'ю з окремими UX-практиками та кейс-стаді. Це все були обрані мною методи, тож ШІ тут впорався на відмінно!

Крок 4: Запитайте критерії для участі в дослідженні

ШІ може створити критерії для участі в дослідженні - необхідний компонент вашого плану дослідження. Виконуйте цей крок лише після того, як сформулюєте питання та методи дослідження, оскільки вони визначатимуть, хто має брати участь у дослідженні.
Критерії участі (або критерії рекрутингу) - це конкретні характеристики цільової групи, які повинні бути представлені у вашій вибірці.
Почніть з критеріїв участі, перш ніж просити ШІ допомогти вам написати скринінгову анкету; ШІ може створити відповідний скринінг лише після того, як він «знатиме», кого ви хочете залучити.

Приклад:

Щоб я міг відбирати правильних людей на співбесіди, допоможи мені створити критерії відбору. За якими характеристиками чи поведінкою я маю відбирати кандидатів?

So that I recruit the right people for my interviews, help me create some inclusion criteria. What characteristics or behaviors should I recruit for?

Крок 5: Попросіть допомоги зі скринерами, питаннями для інтерв'ю та завданнями

Попросіть штучний інтелект скласти все докупи:

Скринер
Питання для інтерв'ю або гайд для інтерв'ю (якщо ви проводите інтерв'ю)
Завдання для юзабіліті-тесту
Підказки для ведення щоденника (якщо це доречно)
Електронні листи з підтвердженням найму або інші комунікаційні повідомлення.

На жаль, в Інтернеті можна знайти багато поганих прикладів вищезгаданих завдань. Розмовний ШІ був навчений на всіх цих даних. Тому не дивуйтеся, якщо з першої спроби він видасть погані результати! Це основна зона ризику для дослідників-початківців.
Один із способів зменшити цю небезпеку - давати ШІ поради при створенні будь-якого з цих результатів. Подумайте про ШІ як про нового наукового асистента, який може вчитися надзвичайно швидко.

Найпоширеніші помилки, яких припускаються інструменти ШІ:

Використання в інструкціях до завдань слів, які з'являються в інтерфейсі (праймінг)
Створення інструкцій до завдань, які просять користувачів уявити, що вони є кимось, ким вони не є
Відсутність мети або заклику до дії в інструкції до завдання
Відсутність відволікаючих опцій у скринінгових анкетах
Використання надмірно захопленої маркетингової мови в рекрутингових матеріалах

Не дивно, що ШІ робить ці помилки, адже UX-спеціалісти також їх роблять!

Щоб покращити результати, давайте ШІ важливі підказки, наприклад, такі:

При створенні завдань: Не давай конкретних пояснень що робити в інструкції до завдання. Знайди еквівалент природною мовою, щоб пояснити, що повинен зробити учасник. (Ви можете попросити ШІ «прочитати» веб-сайт або зображення завдання).

При створенні рекрутингових матеріалів: Використовуй нейтральну та лаконічну мову в рекрутинговому електронному листі. Уникай надмірно захопленої маркетингової мови.

При створенні скринінгу: Включи питання з декількома варіантами відповідей, які можуть замаскувати те, про що йдеться в дослідженні і кого саме я шукаю.

Крім того, якщо це можливо, надайте штучному інтелекту хороші приклади перевірочних анкет, завдань або запитань для інтерв’ю, щоб він міг слідувати їхньому формату чи стилю.
Навіть з цією порадою штучний інтелект все ще може робити помилки. Якщо ви сумніваєтеся у його відповідях, перевірте першоджерела або поговоріть з досвідченим дослідником, щоб отримати старомодні людські поради.

Якщо у вас є ChatGPT Plus, ви можете використовувати наш GPT для планування своїх досліджень.

Висновок

За допомогою відповідного контексту, прикладів і порад такі інструменти штучного інтелекту, як ChatGPT і Microsoft Copilot, можуть створювати корисні дослідницькі запитання, завдання, запитання для співбесід та інші матеріали для навчання набагато швидше, ніж ви, якби починали з нуля.

Керівники досліджень і співробітники ResearchOps можуть підтримувати молодших дослідників і PWDR (людей, які займаються дослідженнями), надаючи приклади та поради, які можна надати ШІ. Досвідчені дослідники можуть отримати вигоду від використання штучного інтелекту, щоб пришвидшити процес планування досліджень і отримати натхнення.

Як проводити інтервью зі стейкхолдерами

Vadym Kalinin — Sat, 05 Aug 2023 11:18:33 +0000

Стейкхолдер - це будь-хто, хто зацікавлений у вашому проекті або з ким вам потрібно співпрацювати, щоб завершити проект. Розуміння ваших стейкхолдерів та їхніх поглядів є ключовим для успіху вашого проекту і зазвичай досягається шляхом проведення інтерв'ю із зацікавленими сторонами.

Інтерв'ю зі стейкхолдерами - це розмова з особою, яка особисто зацікавлена в проекті, з метою збору інформації, необхідної для успіху проекту.

В інтерв'ю з користувачем дослідник ставить користувачеві запитання на тему, що його цікавить (наприклад, про використання системи, поведінку та звички), з метою дізнатися більше про цю тему. Аналогічно, в інтерв'ю зі стейкхолдерами член UX команди задає питання внутрішнім або зовнішнім зацікавленим сторонам, щоб сформувати процес проектування, визначити показники успіху і, в кінцевому підсумку, задовольнити їхні очікування.

Навіщо проводити інтерв'ю зі стейкхолдерами?

Інтерв'ю зі стейкхолдерами сприяють успішному залученню зацікавлених сторін і дають нам розуміння ландшафту нашого проекту. Таке розуміння може допомогти нам подолати перешкоди до того, як вони можуть виникнути, а також забезпечити залучення та підтримку всіх учасників.

Для чого проводити:

Зібрати контекст та історію. Кожен проект має свою історію: походження, відомі обмеження, рішення, які вже були прийняті раніше. Якщо ви працюєте у великій організації, то майже завжди є політична складова. Інтерв'ю із зацікавленими сторонами можуть допомогти нам виявити і впорядкувати контекст та історичний багаж, який супроводжує проект, ще до його запуску. Наявність цих знань на початковому етапі часто призводить до більш ефективного процесу розробки, заощаджує час і дозволяє уникнути непорозумінь.
Визначити бізнес-цілі. Як UX-дизайнери, ми зосереджуємося на наших користувачах та їхніх потребах. На відміну від них, наші стейкхолдери зосереджені на бізнесі та його потребах. Інтерв'ю зі стейкхолдерами можуть надати нам дані та інформацію про бізнес-проблеми, а також визначити бізнес-цілі та ключові результати. Ці знання гарантують, що ви відстежуєте правильні показники, які підтверджують успіх проекту, як з точки зору бізнесу, так і з точки зору користувачів.
Узгодити спільне бачення. Розуміння як продукт бачать замовники, окрім метрик успіху, є ще однією перевагою інтерв'ю зі стейкхолдерами. Ви можете оцінити, де воно відрізняється від вашого власного бачення, а потім узгодити спільне бачення вашої роботи в цілому.
Підвищити рівень залученості та комунікації. Зрештою, інтерв'ю зі стейкхолдерами допомагають їм відчути, що їх почули. Це підвищує ймовірність того, що вони візьмуть участь у проекті та його результатах. Вони також допомагають встановити відкритий канал комунікації протягом усього процесу розробки.

Коли їх проводити?

Інтерв'ю зі стейкхолдерами ніколи не буває запізно, але чим раніше в рамках процесу ви зможете поспілкуватися зі стейкхолдерами, тим краще. В ідеалі, інтерв'ю зі стейкхолдерами дають старт проекту чи ініціативі, залучають нову зацікавлену сторону або пропонують перезапуск, якщо щось пішло не так. Перевага проведення інтерв'ю на ранній стадії процесу співпраці подвійна: стейкхолдер відчуває, що його почули, а ви отримуєте інформацію саме тоді, коли вона є найбільш корисною.

Як провести інтерв'ю зі стейкхолдерами

Встановіть мету

Подібно до інтерв'ю з користувачами, вам потрібно поставити мету для інтерв'ю зі стейкхолдерами. Що ви сподіваєтеся дізнатися від стейкхолдера? Чим вони можуть допомогти? Конкретна мета інтерв'ю надасть структурованості вашому інтерв'ю.

Ваша мета може варіюватися від отримання знань до забезпечення їхньої підтримки або визначення їхніх комунікаційних уподобань. Деякі приклади цілей:

Виявлення потенційних проблем або перешкод
Оцінка технологічних обмежень і попередніх досліджень
Розуміння конкурентів і ринку взагалі
Визначення переваг у спілкуванні та взаємодії з аудиторією
Забезпечення участі та підтримки
Залучення їх до участі в проекті в якості його лідера
Створення спільних показників успішності

Підготуйте запитання

Існує три типи інтерв'ю: неструктуровані, напівструктуровані та структуровані. Інтерв'ю зі стейкхолдерами найчастіше бувають напівструктурованими: замість сценарію (який використовується в структурованих інтерв'ю) ви будете використовувати посібник для обговорення, який задає напрямок, але не вимагає точного дотримання.

Підготовка посібника для інтерв'ю зі стейкхолдерами гарантує, що ваші запитання та теми будуть відповідати меті інтерв'ю. Хороший посібник для інтерв'ю прокладає шлях до глибокої, вільної розмови. Використовуйте мету інтерв'ю, щоб окреслити основні теми для обговорення. Якщо ви не знаєте, з чого почати, ми рекомендуємо питання, які охоплюють ці чотири основні теми:

Показники успіху: як виглядає успіх в їхніх очах
Пріоритети: що вони знають або чули від користувачів чи клієнтів і хочуть покращити
Історія та досвід: питання, які стосуються їхньої унікальної точки зору або ролі
Робочий процес: як вони хочуть, щоб їх тримали в курсі подій

Звідси, використовуючи теми високого рівня як орієнтир, створіть приблизний список запитань, які ви можете поставити стейкхолдеру. Нижче наведено приклад, з якого ми часто починаємо, а потім коригуємо його залежно від зацікавленої сторони, її ролі та досвіду.

[Вступ] Ми не мали можливість працювати разом раніше. Чи можете ви розповісти мені трохи про свою посаду?
[Вступ] Над чим ви зараз працюєте в <назва організації>?
[Показники успіху] Чого ви прагнете досягти своєю роботою? Чому це важливо для організації?
[Показники успіху] Чи є у вас конкретні цілі, яких ви намагаєтеся досягти, або показники, які ви відстежуєте?
[Показники успіху] Як виглядає успіх для вас і вашої команди? (Ви можете визначити часовий проміжок у рік, квартал, півріччя і т.д.)
[Пріоритети] Які виклики чи бізнес-проблеми наразі є для вас головними пріоритетами? А для вашої команди?
[Пріоритети] Я зараз займаюся <розробкою/дослідженням> щодо <вставте проблему, проект, продукт, сферу бізнесу>. Чи є у вас якісь ідеї, якими ви хотіли б поділитися, пов'язані з цим?
[Історія та досвід] Чи можете ви розповісти мені про будь-які обмеження, пов'язані з роботою, яку я виконую. Про що, на вашу думку, було б важливо мені знати?
[Історія та досвід] Чи можете ви розповісти мені як ця проблема вирішувалася раніше або про подібні проєкти, які ви вже реалізовували? Можливо, технічні труднощі, пов'язані з процесом, людьми тощо? Що з цього вийшло? Чому, на вашу думку, проект виявився успішним або не досягнув мети?
[Робочий процес] Який для вас ідеальний рівень залученості в проєкт?
[Робочий процес] Якому методу комунікації ви надаєте перевагу?
[Закінчення] Чи є ще щось, що мені було б корисно знати?

Представтеся та створіть звіт

Вище ви помітили, що ми включили кілька запитань як частину вступу. Ці питання важливі для встановлення контакту і допомагають побудувати довгострокові успішні відносини зі стейкхолдером. Також можна додати кілька речень про себе, мету інтерв'ю та прохання бути прозорими і чесними.

Доброго дня. Дякую, що погодилися поговорити зі мною сьогодні. Мене звати <ім'я>, я працюю з <командою або керівником>, і ми працюємо над <проектом/ініціативою>, щоб дізнатися більше про <проблему, проект, функцію тощо>.

Цього тижня я розмовляю з <іншими лідерами, членами команди, зацікавленими сторонами, людьми> в організації, щоб дізнатися вашу точку зору на поточний досвід. Ми дуже хочемо дізнатися вашу точку зору.

Сьогодні я поставлю вам кілька запитань, щоб отримати ваші відгуки та пропозиції. Немає правильних чи неправильних відповідей; не соромтеся бути відкритими і чесними; все, чим ви поділитеся сьогодні, не буде розповсюджуватися і не буде пов'язане з вами. Ви також не образите мене негативними відгуками; вони потрібні нам, щоб вчитися. Сьогодні ми займемо близько хвилин, це прийнятно для вашого графіку?

Проведення інтерв'ю

Під час інтерв'ю намагайтеся говорити зі стейкхолдерами віч-на-віч. Зв'яжіться з ними, щоб домовитися про час зустрічі електронною поштою. Повідомте про мету зустрічі, чого очікувати і скільки часу вам потрібно. Корисно також додати одне-два речення про цінність розмови з ними.

Привіт, <ім'я стейкхолдера>,

[Використовуйте, якщо ви не знаєте стейкхолдера] Я <ваше ім'я>, <роль> у <новому проекті або ініціативі>. Приємно познайомитися, і я з нетерпінням чекаю на співпрацю з вами.

Оскільки ми розпочинаємо <назва проекту>, я працюю над тим, щоб зібрати важливі перспективи та існуючі знання про <користувачів, попередні рішення тощо>. Ми сподіваємося використати ваш досвід, встановити метрики успіху і зібрати будь-яку іншу інформацію, яка, на вашу думку, може бути корисною, перш ніж ми почнемо.

Чи можете ви виділити в найближчі тиждень-два, щоб поговорити зі мною? Я підготую кілька тем і запитань. Ми вдячні за Ваш час - це допоможе нам максимально ефективно рухатися вперед, а також забезпечить успішний результат.

З нетерпінням чекаємо на розмову з вами,

<Ваше ім'я>

Подумайте про те, щоб побудувати інтерв'ю як віртуальне (або особисте) "кавування". Неформальна атмосфера допомагає розслабитися обом сторонам і, таким чином, робить стейкхолдера більш схильним до розкриття.

Під час інтерв'ю зберігайте максимально нейтральну позицію і зосередьтеся на активному слуханні. Зацікавлені сторони по-різному реагують на інтерв'ю. Деякі з них можуть швидко розкритися і поділитися думками, в той час як інші потребуватимуть наставництва. Ставте відкриті запитання, щоб заглибитися в інсайти. Наприклад, щоб зібрати більше інформації, використовуйте такі підказки, як

Розкажіть мені більше про це...?
Чи можете ви розповісти про це...?
Можете навести приклад...?
Можете розповісти мені про останній раз, коли ви це робили...?
Що ви відчуваєте з цього приводу...?

Щоб дослідити основну ідею, використовуйте такі підказки, як:
Скажи мені, чому ви так думали.
Скажи мені, чому ви так вчинили.
Чому це важливо для вас?
Чому це вам запам'яталося?

Стейкхолдери по-різному реагуватимуть на інтерв'ю. Не забувайте про базовий етикет інтерв'ю:

Допоможіть стейкхолдеру відчути, що його почули, роблячи нотатки, дивлячись йому в очі та пропонуючи слова подяки на кшталт "Я розумію", "Це дуже корисно".
Навіть якщо стейкхолдер довго розповідає, не перебивайте його. Намагайтеся не квапити його і задавайте питання в спокійному, розслабленому темпі. Таке ставлення допоможе їому зрозуміти, що у вас є час, щоб вислухати.

Завершення та подальші дії

На завершення ми пропонуємо запитати: "З ким ще я можу поговорити?". Відповідь на це питання дасть нам уявлення про те, хто, на їхню думку, може бути цінним для проекту (і, можливо, познайомить нас з іншим ключовим стейкхолдером). Після того, як ви відповісте на свої запитання, подякуйте стейкхолдеру за приділений час і за те, що він поділився своїм досвідом.

Ми також рекомендуємо надіслати повторний лист з подякою. Це повідомлення підтвердить, що час, проведений зі стейкхолдером, був продуктивним, і встановить відкритий канал зв'язку на випадок, якщо в майбутньому виникнуть будь-які питання.

Альтернативний підхід: Запитання електронною поштою

Якщо ваш стейкхолдер не може надати вам час для синхронної зустрічі, спробуйте надіслати свої запитання електронною поштою. Замість того, щоб надсилати їм весь посібник для інтерв'ю, ми пропонуємо звузити його до 4-5 запитань, які будуть найбільш корисними для вас.

Якщо ви проводите інтерв'ю з великою групою стейкхолдерів, ви також можете створити опитування стейкхолдерів. Опитування зробить збір та аналіз даних більш впорядкованим. Однак, малоймовірно, що ваші стейкхолдери будуть відповідати на нього так само охоче, як якщо б ви надіслали їм індивідуальні електронні листи.

Використання інсайтів

Аналіз інсайтів, отриманих під час інтерв'ю зі стейкхолдерами, може бути легким і неформальним або ж ґрунтовним і систематичним. Ми бачимо, що команди застосовують неформальний підхід, коли опитують 5 або менше стейкхолдерів. З такою невеликою кількістю легко швидко окреслити основні теми та проблеми групи і поділитися ними з командою, яка безпосередньо працює над проектом. Ці ідеї високого рівня зазвичай фіксуються в простому документі.

На противагу цьому, коли опитується 5 або більше зацікавлених сторін, командам може знадобитися провести більш ретельний аналіз даних, використовуючи тематичний аналіз. Тематичний аналіз - це систематичний метод розбиття та впорядкування даних якісного дослідження шляхом позначення окремих спостережень і цитат відповідними кодами, щоб полегшити виявлення важливих тем. Працюючи з даними, отриманими під час інтерв'ю зі стейкхолдерами, безпосередні члени команди визначають проблеми, показники успіху та ідеї, згадані багатьма зацікавленими сторонами.

Висновки, які випливають з цього аналізу, допоможуть проінформувати про всі аспекти вашого проекту: UX дослідження, ідеї, пріоритети, графік, ресурси та плани залучення зацікавлених сторін.

Висновок

Інтерв'ю зі стейкхорами допомагають нам зібрати будь-яку інформацію, яка може допомогти сформувати процес проектування, визначити показники успіху і, зрештою, задовольнити очікування стейкхолдерів. Це економить наш час і ресурси, зводячи до мінімуму зайву роботу, і закладає основу для успішних стосунків зі стейкхолдерами.

Переклад статті: Stakeholder Interviews 101

Поради, що до дизайну онбордінгу та push-підказок

Vadym Kalinin — Fri, 17 Feb 2023 12:51:46 +0000

Переклад статті Onboarding Tutorials vs. Contextual Help

Нещодавно я придбав велосипед, який має незвичну особливість - замість класичного ланцюгового приводу, він оснащений карбоновим ременем, який не потребує брудного мастила, майже безшумний і не іржавіє під дощем. Але, оскільки це досить нова система для велосипеда, я не мав жодного уявлення, як її правильно налаштувати. На щастя, був додаток, який допоміг мені з цим завданням, і він заснований на досить унікальній взаємодії: ви смикаєте за карбоновий ремінь на велосипеді, як за гітарну струну, а додаток вимірює частоту звуку за допомогою мікрофона у вашому мобільному пристрої, щоб сказати вам, чи правильно натягнутий ремінь. Круто!

Коли я вперше запустив додаток, він відкрив мені довгу інструкцію про те, як налаштувати новий ремінь. Багатокроковий посібник був гарним і зрозумілим, за винятком однієї великої проблеми - коли я закінчив його, я не міг згадати, як виконати процедуру на екрані налаштування, і, що ще гірше, я не міг з'ясувати, як запустити посібник знову. Зрештою, я зрозумів, що в меню "Довідка" є список інструкцій, але це все одно вимагало від мене запам'ятовування кроків, повернення до основної частини програми і завершення процесу з усією цією інформацією в моїй робочій пам'яті.

Gates Carbon Drive: Після завершення інструкції користувач потрапляє в додаток без будь-яких подальших вказівок. Користувачеві потрібно було запам'ятати кроки та дії, представлені в навчальному посібнику, щоб налаштувати ремінь.

Розглянемо ще один нещодавній випадок. Я намагався оскаржити шахрайське списання коштів з моєї кредитної картки в мобільному додатку мого банку. Як ви можете собі уявити, я був трохи напружений. Коли я увійшов у додаток, сподіваючись швидко вирішити проблему, на мене звалилася ця інструкція:

Мобільний додаток Chase Bank показував картки з новими функціями, коли користувач входив у систему. Ця демонстрація не лише відволікала користувача від його завдання, вона не повідомляла, в чому полягають конкретні покращення та як ними користуватися.

Зараз я радий за команду Chase UX, що вона зробила покращення. Однак, я не був сповнений почуттям захоплення та здивування, коли натрапив на цей туторіал. У мене також не було мотивації йти і вивчати ці зміни; у мене було завдання, яке потрібно було виконати, і воно було досить нагальним. Цей посібник додав мені стресу в той момент, коли я покладався на свій банк як на джерело легкості та стабільності. У цьому контексті радісний і схвильований тон повідомлень здавався досить глухим - він також уповільнював мене, а це не те, що ми часто хочемо робити з нашими користувачами.

Або розглянемо інший варіант цього поширеного досвіду. Уявіть, що у вас стислі терміни для завершення проекту на роботі. Ви входите в додаток для підвищення продуктивності, яким користуєтеся щодня, і на вас обрушується список змін у вигляді "Що нового в релізі" з нотатками. Ви відкидаєте його, не намагаючись прочитати, а намагаючись повернутися до своєї роботи. Потім ви розумієте, що багато інструментів і функцій, на які ви покладаєтесь, були переміщені, але ви ніде не можете знайти список змін, який міг би вас зорієнтувати.

Туторіали: Руйнівні, часто пропущені та легко забуті

Хороша довідка та документація мають вирішальне значення, особливо при досить складних або нестандартних взаємодіях. І, власне, це одна з 10 евристик юзабіліті.

Але не всі довідки однакові. Нав'язливі туторіали і списки змін, які показуються при запуску програми або у випадкових точках під час сеансу роботи користувача, є різновидом push-підказок. Таке повідомлення розкриває нову інформацію, вирвану з контексту, без жодних конкретних вказівок на те, що користувачеві ця інформація буде корисною в цей момент. Хороший користувацький досвід значною мірою залежить від контексту - надання інформації та можливостей користувачам у потрібний момент, коли вони готові до неї, а не тоді, коли це зручно для системи. Push-повідомлення повідомлення мають влучну назву: вони, як правило, настирливі, позбавлені контексту і нав'язливі.

Такі навчальні матеріали, як правило, використовуються у двох напрямках: для нових користувачів і для ознайомлення існуючих користувачів з новими функціями чи змінами. В обох випадках виникають схожі проблеми: вони відволікають користувачів, які в цей момент намагаються робити щось інше, не мають тенденції до запам'ятовування, а також не сприяють кращому виконанню завдань. Отже, по суті, вони сповільнюють користувачів, заважають і не досягають своєї мети.

Це не означає, що покрокові інструкції ніколи не бувають доречними (наше власне дослідження показало, що вони корисні для ознайомлення нових користувачів з новою парадигмою взаємодії, такою як доповнена реальність), але ними зловживають занадто часто. Більше того, ми виявили, що користувачі часто їх пропускають.

ArcGIS включав детальний інтерактивний навчальний посібник, який був кращим за багато інших навчальних посібників чи туторіалів. На відміну від багатьох інших посібників, цей посібник вимагав від користувачів виконання завдання, а не просто показував їм, як це зробити. Крім того, цей підручник не активувався автоматично при першому вході користувача в систему, а був доступний на бічній панелі. Такий дизайн дозволяв користувачам повертатися до туторіалу пізніше, коли вони вже могли забути значну частину інформації.

Здавалося б, навчальні посібники мають бути ефективним засобом навчання: вони безпосередньо розповідають користувачам, як користуватися програмним забезпеченням! І все ж, згідно з нашими дослідженнями, вони часто не дуже добре працюють з реальними юзерами. Отже, що йде не так? Чи погана сама ідея навчального посібника, чи проблема в його виконанні? Чи є способи покращити їхню роботу?

Спершу давайте розберемося, що саме не так.

Чому навчальні посібники (і " push-підказки") не працюють

Це основні помилки дизайну, яких припускаються навчальні посібники (і, загалом, push-підказки):

Користувачі хочуть почати користуватися продуктом одразу. Вони не хочуть витрачати час на вивчення того, як користуватися вашим додатком. Це відомо як парадокс активного користувача (парадокс, тому що підготовча робота принесе їм користь у довгостроковій перспективі). Переривання, спричинене навчальним посібником, є небажаним, тому користувачі пропускають його.
Поради, які надають туторіали, хоч і є потенційно корисними, але їх важко згадати, коли вони потрібні. Туторіал показує інформацію поза контекстом, і користувачеві доведеться запам'ятати її, щоб використати, коли вона знадобиться. На жаль, наша пам'ять досить обмежена. Туторіали можуть підвищити ймовірність того, що користувачі запам'ятають інформацію, змусивши їх попрактикуватися у використанні функції. Однак це може дратувати тих користувачів, які звернулися до продукту, щоб виконати інше завдання.
Відмова від підручника або підказки вимагає від користувача зусиль. Наприклад, підказки (навіть якщо вони не є повноцінними навчальними посібниками) часто розроблені так, щоб бути візуально помітними, що, на жаль, також підвищує ймовірність того, що вони відволікатимуть або дратуватимуть.

Що працює

Виявляється, ми можемо вирішити ці проблеми, подаючи довідковий контент контекстуально. Push-підказки - це довідковий контент, який запускається за певним сигналом про те, що користувачеві буде корисна ця інформація в даний момент. Підказки можуть бути різних форматів - від спливаючих підказок при наведенні курсору, до більш розгорнутих шаблонів, таких як покрокові інструкції для виконання завдань.

Figma використовує pull-підказки, щоб відмітити зміну в стандартному відображенні тексту: підказка показується лише тоді, коли користувач бере участь в активності, пов'язаній з підказкою (наприклад, він додав нове текстове поле).

Інструкція з реалізації push-підказок

Push-підказки вимагають, щоб програма знала, що користувач намагається зробити, а отже, їх може бути складно реалізувати. У деяких ситуаціях визначити мету користувача відносно просто - наприклад, якщо користувач наводить курсор на нову піктограму на панелі інструментів, доречно показати йому підказку або інструкцію.

Однак, для більш складної роботи все може піти не так. Знаменитий Clippy, помічник Microsoft Office, був невдалою спробою розробити підказки, керовані ШІ; невдача сталася через нав'язливий і дидактичний характер підказок, дратівливий анімований персонаж, якого важко ігнорувати, що сидів у периферійному полі зору користувача, і відносно нескладне, часто неправильне зіставлення шаблонів, яке використовувалося для з'ясування того, що намагається зробити користувач.

Нижче наведено кілька рекомендацій щодо правильного використання push-підказки:

Зробіть так, щоб вміст підказки можна було легко відхилити (і викликати). Можливість позбутися (миттєво) непотрібного накладання є абсолютно важливою, але так само важливою є можливість знайти цю інформацію пізніше, коли вона буде дійсно корисною.

Evernote показує список нових функцій на бічній панелі, який можна легко закрити. Однак список "Що нового" внизу ліворуч залишається на місці на випадок, якщо користувач захоче повернутися до нього знову.

Використовуйте поступове розкриття інформації в тексті довідки. Зробіть push-підказки видимими, але не перевантажуйте користувача деталями, поки він сам не попросить про це.

Photoshop: Підказка використовується, щоб допомогти користувачам розширити свій арсенал команд. Підказка з'являється, коли користувач наводить курсор на піктограму на панелі інструментів, і містить просту анімацію, що демонструє дію інструмента - корисно для нових користувачів, яким потрібно швидко зрозуміти різні функції. Підказка також використовує прогресивне розкриття інформації (“Дізнайтеся, як”), щоб залучити тих користувачів, які хочуть отримати більше інформації про те, як користуватися інструментом, але не перевантажувати всіх інших користувачів непотрібними деталями.

Ніякого запам'ятовування! Для багатокрокових робочих процесів переконайтеся, що зміст підказки не вимагає від користувача тримати багато інформації в робочій пам'яті - показуйте зміст підказки поруч з кожним кроком, щоб мінімізувати когнітивне навантаження.
Пропускайте очевидні речі. Якщо ваш додаток дотримується стандартів дизайну, вам, ймовірно, не потрібно давати користувачам багато деталей про те, що означає іконка з шестернею (зазвичай вона означає "Налаштування"). Прибережіть контекстну допомогу для більш складних функцій або процесів.
Зрозумійте шлях користувача до цієї функції. Витратьте час на те, щоб дійсно подумати, коли користувач, найімовірніше, буде взаємодіяти з відповідною функцією. Це найважливіша рекомендація, але й найскладніша. Це вимагає дослідження користувачів і аналізу завдань, щоб з'ясувати, як користувачі насправді взаємодіють з вашим продуктом і які сигнали вказують на те, що користувачеві потрібна допомога.

Підсумок

Підказки часто неефективні, оскільки вони відривають користувача від поточного завдання, завантажують робочу пам'ять і не дуже добре запам'ятовуються. У більшості випадків рекомендується використовувати контекстні індикатори допомоги, такі як мітки, спливаючі підказки та навчальні надписи.

Ефективні резюме для тих, хто змінює роботу в UX

Vadym Kalinin — Mon, 30 Jan 2023 15:28:54 +0000

Переклад статті Effective Resumes for UX Career Changers

Одна з приємних речей на наших UX конференціях - це слухати історії відвідувачів про те, як вони відкрили для себе UX і залишили свою поточну професію заради повноцінної UX кар'єри. Це добре, тому що світ потребує більше UX-професіоналів і, відповідно, більше таких, як вони, людей що змінюють кар'єру.

Але зміна кар'єри - це стрес. Дослідження Томаса Холмса і Річарда Рахе показують, що зміна кар'єри - це такий же стрес, як і смерть близького друга! Протиотрутою від цього стресу є встановлення для себе цілей і дат, а також поетапні кроки для просування на шляху до зміни кар'єри. Одним з таких кроків є оновлення вашого резюме, щоб передати ваше минуле через призму вашої майбутньої UX кар'єри.

Що таке резюме?

Резюме - це стислий документ, який розповідає менеджеру з найму про вашу освіту та досвід роботи. Його мета - просунути вашу заявку на наступний крок у процесі найму на якомога більшу кількість відповідних вакансій. Яким би неприємним не було написання та ведення резюме, воно вперто залишається необхідним професійним документом ще з часів Леонардо да Вінчі. Незважаючи на всі недоліки резюме (а їх багато), вам потрібно подавати UX-орієнтоване резюме, якщо ви претендуєте на роботу, пов'язану з UX.

Створіть своє резюме для UX-менеджерів

Резюме в першу чергу призначене для менеджерів з найму UX - тих, хто відповідає за просування вашої заявки на вакансію в UX. Дуже важливо розуміти особистості менеджера з найму:

Менеджери з підбору персоналу не дуже уважно переглядають резюме. Дослідження, проведене сайтом The Ladders, показало, що резюме скануються приблизно 6-7 секунд за добре знайомим F-подібним паттерном, виявленим в нашому минулому дослідженні. Така поведінка вказує на те, що багато резюме містять некорисний контент або неефективний формат.
Менеджери з підбору персоналу в багатьох компаніях використовують систему відстеження кандидатів ("ATS"), яка намагається впорядкувати, проаналізувати та визначити пріоритетність великої кількості кандидатів на роботу. “ATS” може неправильно витягувати дані або зробити резюме нечитабельним для менеджера з персоналу. Якщо резюме подано у неправильному форматі, з використанням художніх шрифтів або спроб створити складні макети з використанням таблиць чи стовпців.
Наше нещодавнє дослідження щодо найму та утримання UX-команд показує, що менеджери з найму UX-спеціалістів захищають культуру своєї команди. Вони надають перевагу співпраці та міжособистісним навичкам і можуть бути готові послабити вимоги щодо досвіду роботи для кандидатів, які демонструють ці навички.
Менеджери з підбору персоналу переоцінюють відповідний досвід роботи як показник майбутньої продуктивності, а кандидатів з коротким стажем роботи вважають "ризикованими" і такими, що можуть звільнитися. Мета-аналіз досліджень у сфері найму, проведений Чадом Ван Іддекінгом (Chad H. Van Iddekinge) та його колегами, не виявив значної кореляції між довгостроковою ефективністю роботи та попереднім досвідом роботи кандидатів або тривалістю їхнього перебування на посаді. На жаль, багато менеджерів з персоналу використовують ці фактори, оскільки вони легко доступні та швидко оцінюються.
Навіть найбільш добросовісний менеджер з персоналу схильний до природних несвідомих упереджень, які притаманні всім нам як людям. Несуттєві фактори можуть вплинути на успіх вашої заявки.

Загальні рекомендації щодо резюме

Кілька застережень перед тим, як ми перейдемо до рекомендацій - ці поради стосуються можливостей працевлаштування в Північній Америці. Інші країни можуть мати інші культурні або правові очікування щодо змісту резюме. Крім того, вони зосереджені на пошуку роботи в індустрії, а не в академічних установах. В академічних колах використовується інший, довший формат резюме, який називається curriculum vitae або CV. (Термін CV часто використовується як взаємозамінний для опису резюме). Не подавайте резюме у форматі академічного, коли подаєтесь на роботу в індустріальну сферу, і навпаки. Вам потрібні різні види документів.

Дотримуйтесь цих рекомендацій для створення ефективного резюме:

Формати файлів Microsoft Word та PDF: Документи Word (.DOCX) найбільш універсально читаються "ATS", але PDF-файли мають перевагу, оскільки вони зберігають стиль і форматування. Корисно мати обидва формати. Використовуйте PDF, коли надсилаєте безпосередньо людині, і Word, коли надсилаєте через ATS. Завжди перевіряйте, щоб ваш текст можна було виділити, і щоб гіперпосилання працювали. Перетворення документа Word у PDF за допомогою меню "Друк" на комп'ютерах Mac призведе до руйнування гіперпосилань; замість цього збережіть копію файлу у форматі PDF. Завжди перевіряйте та дотримуйтесь форматів файлів, які вимагаються в анкеті роботодавця.
1 сторінка: Прагніть вмістити своє резюме на одній сторінці. Це обмеження змушує досвідчених професіоналів, таких як UX-спеціалісти, які змінюють кар'єру, узагальнювати інформацію, розміщувати важливий контент на першій сторінці і викреслювати зайве. Написання резюме буде складнішим, але результат буде більш зручним для сканування і корисним для менеджерів з персоналу. Використовуйте другу сторінку, якщо у вас більше 20 років досвіду роботи, який занадто складно підсумувати на одній сторінці. Але так само, як контент під заголовком статті часто ігнорується в Інтернеті, так само і друга сторінка буде проігнорована, якщо на першій сторінці бракує переконливого контенту.
Широкі поля: Значно збільште поля вашого резюме (.50-.75 дюйма, 1,27-1,91 см), якщо у вас великий досвід роботи та навчання. Ширші поля змушують вас вкладати досягнення в один рядок і трохи полегшують процес вписування контенту, допомагаючи таким чином професіоналам із середнім досвідом, наприклад, тим, хто змінює кар'єру. Якщо ви маєте менший досвід роботи, який можна вмістити, відновіть поля, щоб покращити читабельність тексту.
Один читабельний шрифт: Наш нещодавній огляд типографічних досліджень свідчить, що не існує найкращого шрифту для читання в Інтернеті, а резюме - складне завдання, адже їх можуть читати як у друкованому вигляді, так і в Інтернеті. Дотримуйтеся традицій - обирайте шрифт із зарубками або без них, зручний для використання в Інтернеті, розміром від 10 до 12 пунктів. Уникайте тонких, курсивних, декоративних або широких шрифтів, таких як Verdana, які хоч і читабельні, але займають багато місця.
Проста верстка: Не використовуйте колонтитули, таблиці або стовпці у Word. Це може заплутати сканування ATS і призвести до неправильного зчитування даних.
Послідовність: переконайтеся, що всі надіслані резюме та будь-які веб-версії вашого резюме (наприклад, LinkedIn або на сайті вашого портфоліо) загалом узгоджені. Хоча було б гарною ідеєю підкоригувати своє резюме, щоб підкреслити конкретні навички чи досягнення для певної вакансії, ви не захочете, щоб пропуски чи значні відмінності викликали сумніви у менеджера з найму.
Зворотний хронологічний порядок: Розповідайте про свою роботу та навчальну діяльність від останньої до першої, щоб переконатися, що найбільш релевантний контент знаходиться на першому місці в резюме.
Простий візуальний дизайн: Уникайте фонових заливок і нав'язливої графіки. Виберіть один висококонтрастний акцентний колір і помірно використовуйте його для ключового контенту, наприклад, назв вакансій. Переконайтеся, що основний текст майже чорного кольору і має високу контрастність.
Зручний для друку: Роздрукуйте своє резюме в чорно-білому варіанті після внесення до нього значних змін. Чи читабельне ваше резюме? Мета-аналіз досліджень читання, проведений Дельгадо, Варгасом, Акерманом і Сальмероном, свідчить, що читати на папері легше, ніж читати онлайн, для перегляду інформативного тексту в умовах обмеженого часу, а наше власне дослідження показує, що папір забезпечує вищу швидкість читання порівняно з планшетними пристроями, такими як iPad і Kindle. Роздруковані резюме також полегшують менеджерам з найму коментування та сортування кандидатів.
Без помилок: У вас є достатньо часу, щоб вичитати своє резюме перед тим, як подаватися на вакансії UX. Подання резюме з численними помилками може бути сприйняте менеджерами з найму як недбале ставлення до результатів.
Правдиво: Прикрашання, упущення важливої для роботи чи навчання інформації або вигадки колись будуть виявлені. Брехня вашому наступному потенційному керівнику під час першої зустрічі - поганий знак і може призвести до звільнення в майбутньому.

Приклад оформлення резюме у форматі Word для гіпотетичного UX-спеціаліста, який змінює кар'єру. Хоча воно не є естетично привабливим, воно повинно успішно доносити інформацію до багатьох систем відстеження кандидатів.

Приклад того ж самого резюме UX-спеціаліста, який змінює кар'єру, але у форматі PDF. У ньому зроблено класичне вирівнювання, інтервали, візуальні та типографічні корективи, щоб передати навички дизайну, водночас підкреслюючи корисний контент для читача.

Контактна інформація

Включіть цю частину в розділ контактної інформації у верхній частині резюме:

Ім'я: Ім'я є відомим джерелом упередженості в резюме. Експерименти Маріанни Бертран (Marianne Bertrand) та Сендхіла Муллайнатана (Sendhil Mullainathan) показали значну різницю у відповідях роботодавців лише на основі етнічної приналежності, вказаної в резюме. Якщо ви стурбовані тим, що ваша ідентичність може негативно вплинути на вашу заявку, замініть прізвище на ініціали. Також можна використовувати ім'я, якому ви надаєте перевагу, але не забувайте вказувати своє офіційне ім'я в анкетах на працевлаштування.
Місцезнаходження: Вкажіть, де ви зараз живете, використовуючи місто, штат і поштовий індекс. Ваша повна поштова адреса не є обов'язковою і є ще одним джерелом несвідомих упереджень. Ваше місцезнаходження має значення для менеджерів з персоналу з різних причин: співпраця в різних часових поясах, очікування щодо заробітної плати з урахуванням витрат на проживання, близькість офісу для гібридних ролей або ролей, що виконуються на місці, або юридичні вимоги.
Посилання на портфоліо: Посилайте безпосередньо на веб-сайт вашого портфоліо або на сервіс для завантаження файлів. Випишіть URL-адресу та скористайтеся сервісом скорочення посилань, якщо це необхідно. Будьте обережні, якщо ваше ім'я включено в URL-адресу, коли ви використовуєте тактику з першим ініціалом, згадану вище. Не забудьте використати символ для позначення клікабельності.
Адреса електронної пошти: Використовуйте одну професійну електронну адресу. Будьте обережні з давніми провайдерами електронної пошти, такими як Yahoo або AOL, які можуть сприяти ейджизму. Уникайте електронних адрес, заснованих на онлайн-псевдонімах, які можуть бути сприйняті як дитячі. Знову ж таки, будьте уважні, якщо в адресі електронної пошти вказано ваше повне ім'я.
Номер телефону: вкажіть один особистий номер телефону, за яким менеджер з персоналу зможе з вами зв'язатися. Переконайтеся, що на ньому є короткий і чіткий запис голосової пошти, який ідентифікує вас як одержувача. Не забудьте використати тире та круглі дужки, щоб розділити вміст на частини для полегшення запам'ятовування.
Невеликі візуальні елементи: Якщо візуальний дизайн - одна з ваших навичок, розділ контактної інформації - це те місце, де можна розставити візуальні акценти, наприклад, персональний брендинг. Нехай вони будуть невеликими і ненав'язливими, якщо ви взагалі вирішите їх використовувати.

Досвід роботи в UX

Під контактною інформацією перелічіть свій досвід роботи в UX, що є найбільш важливою частиною вашого резюме. Ви повинні показати менеджеру з персоналу, як ви застосовуєте свої знання з UX у значущому, реальному контексті. Щоб уникнути циклу неможливості отримати UX-досвід без UX-досвіду, розгляньте такі підходи: попрацюйте позаштатним UX-консультантом, надайте UX-послуги некомерційній організації, зверніться до своєї соцмережі, щоб знайти власників бізнесу, чиїм компаніям могли б принести користь UX-покращення, або подайте заявку на навчання чи стажування в сфері UX. Наявність хоча б одного запису тут значно покращить ваші перспективи працевлаштування в сфері UX і продемонструє вашу прихильність до зміни своєї кар'єри.

Вносьте цю інформацію для кожного місця роботи в UX:

Посада: Виділіть вашу посаду жирним шрифтом.
Роботодавець: Виділяйте роботодавця жирним шрифтом і не додавайте логотипів. Не використовуйте гіперпосилання, оскільки це може відволікти менеджера з підбору персоналу на додаткові деталі. Не вказуйте компанію-клієнта як свого роботодавця, якщо ви не були штатним працівником цієї компанії. Замість цього використовуйте слово "позаштатний співробітник" або назву вашого консультаційного бізнесу.
Дати: Вкажіть дати початку та закінчення роботи, використовуючи місяці та роки. Використовуйте теперішню дату для дати закінчення, якщо це ваша поточна робота.
Місцезнаходження: Не завжди обов'язкове, але додайте його, якщо це пояснює задачу або якщо ви працювали віддалено.
Обов'язки: Сформулюйте свої робочі обов'язки у 2-3 коротких реченнях. Перевірка вашої посадової інструкції може допомогти. Використовуйте дієслова ("Проведення дослідження користувачів"), а не займенники ("Я відповідаю за дослідження користувачів"). Використовуйте цифри, коли це доречно, щоб передати контекст і обсяг ваших обов'язків. Опишіть тип клієнтів, яким ви допомагали, якщо це доречно і прийнятно.
Досягнення: Досягнення - це те, що робить ваше резюме блискучим. Досягнення - це вагомі результати, яких ви досягли за час перебування на посаді, застосувавши свої навички, здібності та таланти.
- Відформатуйте досягнення в маркований список за допомогою кружка. Сканування ATS іноді покладається на виявлення кружечків для ідентифікації досягнень. Дотримуйтеся стандартів і вкладайте енергію у свій контент.
- Наголошуйте на кількісних результатах і цифрах.
- Впорядковуйте досягнення за впливом. Почніть з тих, які ви сподіваєтеся обговорити з менеджером по персоналу на співбесіді.
- Записуйте досягнення в один рядок кожне.
- Прагніть мати щонайменше одне досягнення на кожну роботу і перераховуйте більше для більш свіжого досвіду і менше для менш свіжого.
- Напишіть кількісне досягнення, використовуючи таку структуру: [дієслово] [кількісний результат] [контекст] з використанням [навички/інструменту/технології]. Кілька прикладів:

1. Підвищення конверсії на 10% для інтернет-магазину за допомогою скетчингу, високоточного прототипування у Figma та A/B-тестування.

2. Підвищили показник залучення нових клієнтів на 20% для мобільного додатку для соціальних мереж за допомогою інтерв'ю з користувачами та мапування подорожі клієнтів.

3. Завдяки аудиту контенту та A/B-тестуванню сайт притулку для тварин збільшив відсоток пожертвувань на 15%.

Некількісні досягнення є менш переконливими, але все одно можуть продемонструвати вашу ефективність. Дотримуйтесь тієї ж структури, що і для кількісних досягнень. Кілька прикладів:

1. Отримав нагороду "Коло досконалості" від колег (1% з 1 000 співробітників) за командну роботу над запуском нового бренду.

2. Впровадили нову навчальну програму на 1 місяць раніше запланованого терміну та в рамках бюджету за допомогою Smartsheet.

3. Отримав сертифікат професіонала з управління проектами (PMP).

4. Забезпечив підвищення 3 високоефективних прямих підлеглих, використовуючи плани кар'єрного розвитку.

UX освіта

Далі покажіть, як ви отримали свої знання про UX. Розміщення освіти в сфері UX зверху в резюме, а не в розділі "Освіта" разом з іншими освітніми сертифікатами, підкреслює, що ви відійшли від своєї попередньої кар'єри і перейшли до UX. Вказуйте цю інформацію для кожного пов'язаного з UX сертифіката:

UX ступінь або сертифікат: Виділіть назву диплому жирним шрифтом. Вкажіть рівень, якщо це ступінь (бакалавр, магістр, доктор філософії).
Університет або організація: Зазначте, хто надав цей диплом.
Дати: Зазначте час, який знадобився для отримання цього сертифікату. Вкажіть дати початку та закінчення, використовуючи місяці та роки.
Місцезнаходження: Не завжди обов'язково вказувати місцезнаходження, але додайте його, якщо воно уточнює інформацію.
Курсова робота: Подібно до посадових обов'язків, опишіть свою курсову роботу 2-3 короткими реченнями. Вкажіть конкретні навички або інструменти UX, які ви вивчили або застосували в курсовому проекті.
Досягнення: Використовуйте той самий формат, що й вище, але згадайте про академічні досягнення, такі як отримання диплому з відзнакою, стипендії чи нагороди. Роботодавці можуть очікувати побачити середній бал за навчання, отриманий за останні 5 років.

Досвід роботи, не пов'язаний з UX

Потім вкажіть свій досвід роботи, не пов'язаний з UX, який передував вашому переходу на UX. Як людина, що змінює кар'єру, ви не можете просто скопіювати і вставити сюди вміст старого резюме. Ви повинні переосмислити цю роботу з урахуванням вашої нової кар'єри в UX. Подумайте про свої минулі обов'язки і досягнення, і, якщо ви можете пов'язати їх з навичками UX, які можна перенести на іншу роботу - чудово! Навіть якщо ви не можете, успішне надання цінності вашому роботодавцю вчасно і в рамках бюджету у співпраці з ним має перевагу.

Додайте цю інформацію для кожного досвіду роботи, не пов'язаного з UX:

Назва роботи, роботодавець, дати, місцезнаходження: Дотримуйтесь наведених вище порад. Ставтеся до підвищень в межах одного роботодавця як до окремих записів і не об'єднуйте їх.
Обов'язки: Дотримуйтесь порад, наведених вище. Опишіть свої обов'язки у 2-3 коротких реченнях. На щастя, UX спирається на різноманітні навички з багатьох дисциплін, які ви можете виділити:
- Проведення інтерв'ю
- Аналіз даних
- Контент-стратегія
- Презентації
- Візуальний дизайн
- Розробка програмного забезпечення
- Управління проектами
- Управління командою
- Бюджетування
- Спеціальні інструменти: SPSS, JIRA, Confluence, Mixpanel, Sketch, Qualtrics тощо.
Досягнення: Дотримуйтесь наведених вище порад. Наголошуйте на досягненнях з кількісним впливом на бізнес, використовуючи навички, що мають відношення до UX. Скоротіть кількість досягнень для вашого останнього досвіду роботи до мінімуму - до одного на позицію, якщо вам потрібен простір.

Освіта не пов'язана з UX

Університетські ступені вимагають зусиль і наполегливості. Не залишайте їх у своєму резюме, тому що вони не мають відношення до вашої нової кар'єри в UX! При цьому, ви повинні значно скоротити кількість деталей, якими ви ділитеся. Зведіть ці пункти до одного рядка внизу вашого резюме.

Включіть цю інформацію:

Вища освіта: Вкажіть ступінь та її рівень жирним шрифтом.
Університет: Вкажіть університет, який присудив цей диплом.
Дата видачі: Заощаджуйте місце, вказуючи лише рік видачі.
Місцезнаходження: Не завжди обов'язково вказувати місцезнаходження, але додайте його, якщо воно уточнює інформацію про кваліфікацію.
Досягнення або середній бал: вам доведеться видалити ці дані, щоб заощадити місце, особливо якщо ви отримали їх давно.

Уникайте цього елементу у своєму резюме

Ваше резюме буде більш переконливим, якщо уникати такого контенту:

Списки навичок або технологій: Створення списків навичок або технологій є популярним підходом для того, щоб додати в резюме більше ключових слів, щоб обійти алгоритми ATS. Однак ці списки в кінцевому підсумку заповнюються людиною. Коли і де ви використовували паперове прототипування? Чого ви досягли, використовуючи його? Ці списки є формою наповнення ключовими словами, яка шкодить зрозумілості вашого резюме для людей.
Структурні або стовпчикові діаграми: Ці візуалізації даних намагаються передати ваші навички в певній сфері, відображаючи числову оцінку, наприклад, 4 бали з 5 для Figma. Вони виглядають стильно, але рейтинги є довільними (ви їх вигадали!) і так само позбавлені контексту, як і списки навичок. Гірше того, вони займають більше місця.

Самооцінка навичок (у формі рейтингу, діаграми чи навіть простого списку) є дуже суб'єктивною і не містить інформації про те, де і як ви використовували відповідні навички.

Фотографія: Ваша зовнішність є очевидним джерелом несвідомого упередження. Ніколи не включайте.
Формулювання місії або цілей: Розумні менеджери з підбору персоналу пропускають цей контент і роблять власні висновки. Вони вже знають, що ви зацікавлені в роботі в UX, тому що ви подали заявку. Переконайте їх, розповідаючи про освітній та професійний прогрес у зміні вашої UX-кар'єри, а не за допомогою прози.
Підзаголовки: Не помиліться: підзаголовки допомагають структурувати веб-сторінки і зменшують небажане F-сканування. Однак UX-спеціалістам, які змінюють кар'єру, корисно впорядкувати свою діяльність у хронологічному порядку, щоб UX-освіта була помітною в резюме, а не була похована в розділі "Освіта".
Рекомендації: Мати професійні рекомендації - це чудово, але не варто їх перераховувати або витрачати цінне місце в резюме, заявляючи, що рекомендації можна отримати за запитом.
Хобі та волонтерство: Те, чим ви займаєтеся у вільний час, є вашою особистою справою і не має значення для майбутніх роботодавців. Це також може свідчити про ті аспекти вашої особистості, які можуть посилити несвідому упередженість.
Професійні організації: Участь або волонтерські та лідерські ролі в професійних UX організаціях (таких як HFES або UXPA) є доречним включенням лише для студентів або нещодавніх випускників з мінімальним досвідом роботи.
Шкільні чи особисті проекти: Ваше портфоліо - найкращий засіб для документування проектів. Перерахування проектів у резюме - це прийом для заповнення прогалин. Особисті проекти, що включають незаплановані редизайни, є нереалістичними і непереконливими через відсутність обмежень, компромісів чи дедлайнів.

Як впоратися з перервами в роботі

Люди роблять перерви в кар'єрі з поважних причин, таких як догляд за новонародженою дитиною або підтримка хворої близької людини. На жаль, менеджери з підбору персоналу можуть негативно ставитися до таких перерв у роботі, що особливо негативно впливає на жінок, які шукають роботу. Дослідження, проведене урядом Великої Британії Нікс, Харді, Рой-Чоудхурі та Берд, продемонструвало, що кандидати, які вказали в резюме лише загальний стаж роботи на кожній вакансії, отримали на 14,6% більше дзвінків від роботодавців, ніж ті, хто вказав прогалину в датах. Спроби пояснити прогалину в резюме також виявилися неефективними. Таким чином, розгляньте можливість вказувати загальну тривалість вашого перебування на роботі в місяцях і роках замість конкретних дат, але пам'ятайте, що така нетрадиційна тактика може зіткнутися зі скануванням ATS або очікуваннями менеджерів з персоналу. Такий підхід також може допомогти старшим працівникам, які занепокоєні дискримінацією за віком, зосередивши увагу менеджера з персоналу на тому, чого ви досягли, а не на тому, коли ви цього досягли.

Як виділитися як UX-спеціаліст, що змінює кар'єру

Ви можете побоюватися, що дотримання цих порад призведе до того, що ваше резюме буде надто схожим на резюме інших кандидатів і нічим не вирізнятиметься з-поміж інших. Але не хвилюйтеся: як і в законі Якоба про досвід інтернет-користувачів, менеджери з підбору персоналу витрачають більшу частину свого часу на резюме інших людей. Ці резюме часто переповнені корисливим, малоінформативним контентом, щоб замаскувати мінімально необхідну інформацію (або, можливо, просто через неправильні поради щодо складання резюме). Резюме, складене відповідно до наведених вище рекомендацій, буде помітним і виділятися серед інших.

А ще краще - чесно націлити своє резюме на особливо бажану роботу в сфері UX. Більшість кандидатів надсилають одне загальне резюме на кілька вакансій. Дуже мало кандидатів витрачають час на зміну пріоритетів своїх обов'язків і досягнень, щоб підкреслити, що саме шукають у кандидатах на дану вакансію.

Висновок

Резюме - це простий інструмент для працевлаштування, який ускладнюється часто заплутаними траєкторіями нашої кар'єри, браком уваги до наших досягнень, суперечливими думками щодо важливих деталей та заплутаними програмними системами, що використовуються для їх обробки. Вдумливі та лаконічні резюме, що підкреслюють методи та результати, зустрічаються рідко і можуть вивести менеджерів з персоналу зі ступору, в якому вони перебувають під час сканування резюме. Скористайтеся цим посібником, щоб подолати цей перший бар'єр і продовжити свій шлях по UX-кар'єрі.

Консистентність та стандарти дизайну

Vadym Kalinin — Mon, 26 Dec 2022 15:59:33 +0000

Переклад статті Maintain Consistency and Adhere to Standards (Usability Heuristic #4)

Четверта з десяти евристик Якоба Нільсена - послідовність і стандарти - є ключовою для створення додатків, які мають сенс для користувачів. Подумайте про веб-сайти та додатки, якими ви користуєтеся: всі вони покладаються на встановлені стандарти. Підкреслений синім текст є клікабельним, піктограма кошика показує товари, які ви плануєте придбати, логотип сайту знаходиться у верхньому лівому кутку, піктограма лупи означає пошук - все це приклади умовностей, які постійно використовуються в цифрових продуктах і які полегшують життя користувачам.

Виступаючи за узгодженість і стандарти, може здатися, що ми наполягаємо на тому, щоб усі додатки виглядали і діяли однаково, але це не так. Навпаки, коли веб-сайти і додатки дотримуються стандартів, користувачі знають, чого очікувати, підвищується здатність до навчання і зменшується плутанина.

Повна консистентність

Щоб бути простими у вивченні та використанні, системи повинні дотримуватися як внутрішньої, так і зовнішньої узгодженості - вони повинні використовувати однакові шаблони всередині системи, а також дотримуватися специфічних для веб, платформи та домену стандартів.

Внутрішня консистентність

Внутрішня консистентність стосується узгодженості в межах продукту або сімейства продуктів, або в межах однієї програми, або в межах сімейства чи набору програм.

Сімейство продуктів відноситься до декількох продуктів, що продаються окремо або як група, вироблених однією і тією ж компанією під однією і тією ж торговою маркою. Більшість пакетів програм перераховують компоненти меню в однаковому порядку (Файл, Редагування, Перегляд і так далі) або використовують узгоджені піктограми для одних і тих же функцій у різних програмах і знайомі макети діалогових вікон і модальних вікон.

Багато рівнів консистентності в Microsoft Office: На додаток до узгодженості значків додатків, головних вікон та головних меню, Microsoft Office використовує стрічку в усіх своїх продуктах, яка призначена для виконання завдань у кожному інструменті. Хоча стрічка є контекстною залежно від того, який продукт використовується в даний момент, завдання можна виконати однаково в різних продуктах. Наприклад, користувач може однаково налаштувати текст у Word (вгорі), Excel (посередині) та PowerPoint (внизу).

Внутрішня консистентність в межах одного продукту або додатку часто проявляється у кольорах та макетах сторінок, що використовуються. Наприклад, додаток може використовувати помаранчевий як основний колір, який потім застосовується до всіх текстових посилань та основних кнопок. Він також може використовувати модальні кнопки, які розроблені з основною кнопкою праворуч і додатковими кнопками ліворуч.

Adobe Acrobat: Acrobat використовує контекстні меню для підтримки різних завдань, але кожне меню має однакову структуру та дизайн.

Створення дизайн системи для вашого додатку або сімейства додатків може допомогти командам розробників підтримувати узгодженість між продуктами і послугами. Користувачі не тільки знайдуть ці системи знайомими і легкими для вивчення, але й команди, які створюють програмне забезпечення, також отримають вигоду від зменшення дублюючих функцій у своїй роботі і єдиного джерела істини щодо того, як і коли використовувати компоненти.

Дизайн система Atlassian: Кожен компонент сімейства продуктів Atlassian перерахований в лівій навігації разом з прикладами, фрагментами коду і рекомендаціями по використанню. Ці вказівки гарантують, що нові функції будуть працювати так само, як і існуючі.

Занадто багато хорошого? Попередня версія іконок Пошти, Календаря та Диска Google (вгорі) мала єдиний візуальний стиль, але не так давно їх було оновлено (внизу) з метою використання однакових кольорів у кількох додатках. При перегляді на невеликому розмірі, як це зазвичай буває на мобільних пристроях, схожість між цими іконками ускладнює їх диференціацію. Дотримуйтесь належних практик юзабіліті піктограм, щоб протестувати піктограми додатків перед запуском.

Зовнішня консистентність

Зовнішня консистентність відноситься до встановлених стандартів в галузі або в Інтернеті в цілому, що виходять за рамки одного додатка або сімейства додатків.

Закон Якоба стверджує, що люди проводять більшу частину свого часу на сайтах, відмінних від вашого, а це означає, що вони приносять свої очікування з інших сайтів, коли відвідують ваш сайт. Контекст і типи користувачів будуть відрізнятися на кожному сайті, тому все ще є місце для адаптації та коригування, але більшість взаємодій повинні відповідати тому, що очікують люди. Розробляючи свій додаток, зосередьтеся на тому, щоб допомогти користувачам досягти своїх цілей якомога ефективніше, а не на створенні нетрадиційного інтерфейсу, в якому людям потрібно буде розібратися.

Наприклад, стандартом навігаційного дизайну є посилання на домашню сторінку. Воно забезпечує простий спосіб повернення на домашню сторінку вашого сайту, незалежно від того, де користувач знаходиться в даний момент на вашому сайті. Ви, напевно, можете уявити, де зазвичай знаходиться це посилання на сайті, просто згадавши про нього.

Кілька прикладів зовнішньої узгодженості можна побачити у інтернет магазинах. Існують вказівки щодо перегляду товару, збереження товару на потім та додавання товару до кошика, і це лише деякі з них. Ці рекомендації виходять за рамки типів користувачів, забезпечуючи принципи, які можуть бути застосовані до будь-якого веб-сайту електронної комерції.

Навігація у інтернет магазинах: Незважаючи на різні галузі, представлені на скріншотах вище (IKEA, Target, Etsy та Grainger), ці веб-сайти електронної комерції дотримуються однакових стандартів навігації. Помітний рядок пошуку, легкий доступ до кабінету та зрозумілий кошик для покупок - все це відображається подібним чином.

Рівні консистентності

Існує кілька рівнів консистентності, які слід враховувати при розробці вашої програми. Під час розробки або оцінки вашого сайту намагайтеся підтримувати системність у кожній з наведених нижче категорій.

Візуальний

Символи, іконографія та зображення, що використовуються на сайті, повинні бути однотипними. Якщо ви використовуєте зображення, переконайтеся, що всі вони мають однакову візуальну обробку. Наприклад, колір і товщина рамки повинні бути однаковими для всіх зображень на сторінці товару.

Вибираючи символи або піктограми для представлення дій, вибирайте піктограми, які тісно пов'язані з тим, як інші сайти представляють ту ж саму концепцію. Наприклад, дотримуйтеся стандартної лупи для пошуку, щоб користувачі могли легко її розпізнати.

AllRecipes.com приховує основну навігацію за іконкою меню (що є шаблоном дизайну, який ми не рекомендуємо використовувати на десктопі). Однак, замість того, щоб меню витягувалося зліва при натисканні, як це зазвичай буває, воно відображається у модальному вікні. На робочому столі модальні вікна зазвичай асоціюються з підпискою на розсилку новин та спеціальними пропозиціями, тому користувачі можуть одразу відкинути їх, не усвідомлюючи, що вони повинні використовувати це модальне вікно для переходу до потрібного їм контенту.

Макет сторінок і кнопок

У вас, швидше за все, буде кілька різних типів сторінок на сайті, але є компоненти, які будуть залишатися послідовними на всіх сторінках. Подумайте про схожість і відмінності між сторінками. Наприклад, чим сторінка продукту відрізняється від сторінки оновлення замовлення? Існують стилі та елементи, які можна використовувати повторно, наприклад, заголовки, кнопки заклику до дії та навігація. Вирішіть, де ці елементи будуть знаходитися, і зробіть їх консистентними на всіх сторінках, де це можливо.

Забезпечте узгодженість у розміщенні полів і кнопок форм, особливо для багатосторінкових форм. Чи будете ви розміщувати заклик до дії зліва, а кнопку "Скасувати" праворуч, або навпаки? Як ви будете позначати поля обов'язкові для заповнення? Незалежно від відповідей на ці питання, переконайтеся, що кожна форма на сайті оформлена однаково.

Процес запису на прийом до лікаря Sutter Health включає заповнення багатосторінкової форми, в якій збирається інформація про оплату, алергію та проблеми зі здоров'ям. Кнопка "Завершити пізніше" розташована праворуч від кнопки основної дії на першому та другому скріншотах, але на третьому скріншоті змінює своє положення на ліве від основної дії. Така невідповідність розташування легко призводить до того, що користувачі випадково натискають кнопку "Завершити пізніше" замість того, щоб відправити форму, і розгублюються, коли виявляють, що вони насправді не записані на прийом до лікаря.

Дані, введені користувачем

Коли ви просите користувачів ввести інформацію, таку як дати, номери телефонів або місцезнаходження, використовуйте галузеві стандарти, а не винаходьте велосипед. Наприклад, більшість сайтів використовують календарні дати, коли просять користувачів вводити дати. Якщо користувачі заходять на ваш сайт і бачать відкрите поле, їм доведеться витратити додатковий час на роздуми про те, в якому форматі їм слід вводити дату.

Коли це можливо, допомагайте користувачам вводити дані, розробляючи поля форм таким чином, щоб позбавити їх необхідності здогадуватися про те, як слід форматувати запис; застосовуйте ці рекомендації до всіх випадків збору даних на вашому сайті.

_Коли користувач вводить номер у полі "Номер телефону", він автоматично форматується відповідно до стандартних правил відображення телефонних номерів. Користувачам не потрібно вводити роздільники в явному вигляді.
_

Контент

Коли користувачі взаємодіють з контентом на ваших різних каналах, вони повинні очікувати зрозумілого і звичного досвіду. Ознайомтеся з контентом, який представлений користувачам на вашому сайті, і порівняйте його з тим, що користувачі бачать в маркетингових матеріалах. Чи є різниця в "tone of voice"? Якщо на вашому веб-сайті використовується невимушений тон мови, а маркетингові матеріали передають дуже формальне повідомлення, користувачі можуть заплутатися при взаємодії з обома матеріалами. Внутрішні підрозділи розробників повинні співпрацювати над контент-стратегією, щоб визначити, яка з них найкраще підходить для ваших користувачів.

Four Seasons Lanai: "Tone of voice" контенту домашньої сторінки (ліворуч) формальний і привабливий, в той час як заголовок повідомлення про помилку (праворуч) роботизований і некорисний. Неузгодженість контенту бентежить користувачів і забирає у них загальне враження від вашого продукту чи послуги.

Вплив консистентності

Переваги консистентності виходять за рамки добре розробленого користувацького інтерфейсу для вашої програми.

Відповідайте очікуванням користувачів

Коли користувачі стикаються з вашим продуктом або послугою, вони приносять свої власні очікування з попереднього досвіду роботи з ними. Коли ці очікування виправдовуються, з'являється довіра, і вони відчувають, що володіють інтерфейсом.

Стійки реєстрації, як правило, розташовані перед входом до готелю. Першою дією, яку здійснюють клієнти, коли вперше заходять до готелю, є реєстрація у своєму номері. Така послідовність розташування стійки реєстрації біля вхідних дверей відповідає очікуванням клієнтів.

Скорочення часу навчання

Користувачі повинні мати можливість переносити свої знання з інших веб-сайтів та додатків, що знизить їхню криву навчання при взаємодії з новим веб-сайтом. Не відчувайте, що вам потрібно винаходити велосипед, коли справа доходить до розробки загальних компонентів, таких як повідомлення, модальні елементи, меню, що випадають, і так далі.

Якщо ваш веб-сайт представляє ці компоненти так само, як і більшість інших веб-сайтів, то коли люди приходять на ваш сайт, вони будуть знати, як з ними взаємодіяти. Коли їм не потрібно вивчати нові взаємодії, їхня увага буде повністю зосереджена на контенті, повідомленнях і послугах, які ви пропонуєте. З іншого боку, коли ви робите щось нове заради того, щоб бути модним, люди будуть розгублені і в кінцевому підсумку можуть піти і знайти щось інше, що задовольнить їхні потреби.

Боротьба за консистентність

Консистентність не досягається сама по собі, а вимагає постійного розвитку. Навіть якщо у вас є офіційний стандарт дизайну і мандат на його дотримання, люди забудуть про рідко застосовувані елементи стандарту, а більш неоднозначні частини стандарту будуть інтерпретувати по-різному. Існує також ризик того, що деякі команди дизайнерів збунтуються і вирішать робити все інакше, тому що "наш куточок продукту, безумовно, відрізняється від усього іншого".

Без консистентності дизайну ще більш поширеною є ситуація, коли різні дизайнери винаходять різні рішення однієї і тієї ж проблеми, оскільки вони працюють над різними сторінками або продуктами.

Основним інструментом боротьби з цими невідповідностями є проведення регулярних оглядів дизайну із залученням представників кількох команд дизайнерів. Кожен рецензент буде відповідати за виявлення відхилень від стандарту дизайну або від того, як це робиться в інших місцях.

Великі організації також можуть використовувати цільові огляди стандартів або огляди консистентності, що проводяться спеціалізованими старшими співробітниками з UX, які володіють знаннями про портфоліо дизайну компанії, що охоплює різні продукти та команди.

Нарешті, визнайте, що неконсистентність буде виникати з часом, незважаючи на ваші найкращі спроби викорінити її на початкових стадіях проектування. Час від часу (скажімо, раз на рік) проводьте спеціальну перевірку узгодженості всіх ваших проектів і визначайте найгірших порушників. Виправлення цих невідповідностей зменшить заборгованість по UX, і це потрібно робити, хоча іноді ви можете вирішити відкласти виправлення і жити з незначними невідповідностями до тих пір, поки не прийде час переробити дизайн порушника в будь-якому випадку.

Чи варто порушувати правила?

У цій статті ми обговорили важливість і переваги підтримки консистентності та дотримання стандартів, але ви можете задатися питанням: чи варто взагалі порушувати правила? Розробляючи свій додаток, враховуйте компроміси, пов'язані з порушенням консистентності.

Припустимо, ви оцінюєте іконки, які слід використовувати для функції збереження у вашому додатку. Стандартним символом, з яким ви, швидше за все, зіткнетеся, є дискета, але ваші користувачі, можливо, ніколи не стикалися з дискетою в реальності. Можливо, варто переглянути конвенцію і скоригувати вибір піктограми, виходячи з того, що користувачі будуть розпізнавати.

Пам'ятайте, що розробка чогось всупереч загальноприйнятим нормам збільшить когнітивне навантаження на користувачів. Ви повинні робити це лише тоді, коли це абсолютно необхідно для виконання завдання або підвищить ефективність. У більшості випадків підтримка консистентності та задоволення очікувань користувачів переважить порушення правил.

Аргументи проти UX-дослідження

Vadym Kalinin — Thu, 07 Jul 2022 11:18:25 +0000

Уявіть темний офіс, закриті жалюзі. Уявіть UX-дизайнера, що палить сигару. Подивіться на світло, що проникає крізь дим, який збиває в туман стельовий вентилятор. Дивіться, як UX-дизайнер сидить за столом та розглядає веб-сайт.

UX-дизайнер розробив серію тестів, щоб визначити, чим зелена кнопка краще червоної. Один з них включає перекидання черепахи на спину. Він уважно вивчає сайт і каже: "Опишіть у двох словах тільки те хороше, що спадає на думку про вашу матір".

Сайт робить паузу, спітнівши під тиском, потім відповідає: "Дозвольте мені розповісти вам про мою матір...".

БЛАМ! Сайт натискає на курок невидимого пістолета, і UX-дизайнер зазнає краху, залишаючи проект на переробку з нуля в "Матеріалі" Харрісона Форда, а надмірне використання Post-its доручається Едварду Джеймсу Олмосу.

Кому насправді служить UX-тестування?

У похмурому антиутопічному майбутньому минулого (дія фільму "Той, хто біжить по лезу" 1982 року відбувається в 2019 році) ніхто не вигравав від того, що ставив неправильні питання. І мало що змінилося.

Розробка будь-якого тесту для перевірки UX загрожує не меншими труднощами, ніж його проведення. Питання спотворюються через упередженість, свідому чи іншу, та із за конкуруючих інтересів. Навіть у такому, начебто, простому тесті, як спліт-тест, потенціал для спотворень величезний.

При плануванні дизайнером UX-тест надає мало користі клієнту; користь отримує дизайнер, який може сказати, що його ідеї підтвердилися (чи ні).

Уявіть собі, що ви наймаєте розробника для створення сайту, але виявляєте, що він не знає CSS і очікує, що йому заплатять за навчання до завершення роботи. Ви б найняли когось іншого, тому що цей розробник немає достатньої кваліфікації.

З погляду клієнта, UX-дизайнер повинен знати на власному досвіді, чи краще зелена кнопка ніж червона. Розробка складного тесту для спліт-тестування кольору кнопки служить лише для того, щоб убезпечити дизайнера від помилок.

Окупність інвестицій у UX-тестування

Широко визнано, що UX-тестування приносить значне повернення інвестицій (Return On Investment). Ми всі чули апокрифічні історії про сайти, які провели спліт-тестування оформлення замовлення та підвищили рівень утримання на 5%.

Я візьму на себе сміливість стверджувати, що без тестування користувача цей сайт міг би підвищити рівень утримання на 4,9%, просто найнявши компетентного, досвідченого дизайнера. Але як щодо 0,1%, що залишилися? Ну, для більшості сайтів 0,1% – це дуже маленький прибуток. І витрати на її витяг за допомогою тестування набагато перевищують вигоду.

Коли компанія розміром з Amazon, Netflix, Spotify або Google проводить спліт-тестування сайту, вона може дозволити собі виділити $25 тис. на тестування користувача, тому що вона отримає 0,1%, а це набагато більше, ніж $25 тис. Щоб досягти такого ж поліпшення на 0,1%, малому бізнесу доведеться розробити і провести ті ж тести, зазнавши ті ж витрати. Але у випадку з малим бізнесом $25 тис. можуть з'їсти його прибуток.

UX-тестування майже завжди працює. Але воно вигідне лише у масштабах великої компанії.

Якщо хороший UI-дизайнер з освітою в області UX може підвищити рівень утримання покупців на 4,9%, то збільшити бюджет проекту втричі через 0,1% - непросте завдання. Грубо кажучи, ці $25 тис. краще витратити на рекламу.

Чому UX-дизайнери можуть навчитися у психіатрів

Ми всі схильні вважати себе унікальними. Це риса виживання, властива нашому доісторичному мозку. Ця віра в унікальність є особливо сильною у людей з високою конкуренцією. Ми всі думаємо, що наш сайт, наш сайд проект, наш підхід оригінальні. І всі ми помиляємось.

Коли психіатр сідає за стіл з пацієнтом, він має дві найближчі цілі: віднести пацієнта до певного діагнозу і оцінити тяжкість його стану. Це може бути депресія, тривога або навіть потенційно виснажливий стан, наприклад, шизофренія. Психіатр не намагається визначити нове захворювання.

Іноді - можливо, раз на десятиліття - з'являється справді незвичайний пацієнт, і тоді розглядається нова форма хвороби. Знаходяться та випробовуються нові методи лікування. Ці методи лікування рідко розробляють від імені окремих пацієнтів; лікарі працюють на гранти урядів, медичних шкіл чи фармацевтичної промисловості та публікують свої результати.

Переважна більшість веб-сайтів стикаються з аналогічними проблемами. Вони мають справу зі схожими демографічними групами, працюють у рамках схожої культури та мають справу зі схожими технологіями. Тому їх можна класифікувати так, як психіатр класифікує пацієнтів.

Ключем до створення успішних UX-рішень є не тестування UX в окремих випадках, а дослідження UX, вивчення схожих проектів та запозичення їх рішень. Якщо ви визначите категорію проекту, ви легко знайдете рішення.

Заміна тестування користувача передовим досвідом UX

Вашому клієнту не обов'язково платити за тестування UX, щоб отримати з нього користь. Корпоративні сайти, урядові сайти та навіть особисті проекти тестуватимуть UX-шаблони. Такі сайти, як Shopify або Stripe, проводять масштабне тестування процесів оформлення замовлення і дають можливість компаніям скористатися результатами.

Якщо ви зараз тестуєте дизайн для малого бізнесу, то вірно одне з двох: або ви витрачаєте гроші клієнта на дослідження проблеми, яку вже вирішив хтось інший, або ви розробляєте щось настільки оригінальне, що це не має прецеденту (і вам, мабуть, не варто цього робити).

Дизайнери повинні мати свою думку. Дизайнери повинні знати найкращі практики UX та те, як вони застосовуються до різних сценаріїв. Дизайнери повинні вміти робити обґрунтовані припущення. Дизайнери повинні перевіряти ще раз свої рішення самостійно.

Один чи два рази у своїй кар'єрі ви можете зіткнутися із законною необхідністю протестувати щось. Однак у переважній більшості випадків правильною відповіддю буде поставити черепаху на ноги та вибрати ту кольорову кнопку, яка має вищий контраст.

Переклад статті: THE CASE AGAINST UX TESTING

7 Законов UX, которые вы, скорее всего, воспринимаете не правильно

Vadym Kalinin — Tue, 05 Jul 2022 07:33:48 +0000

Законы UX - это бесценный инструмент, предоставляющий дизайнерам рекомендации, благодаря которым нам не придется постоянно изобретать колесо при создании пользовательского опыта.

Однако законы UX, как правило, разрабатываются учеными и психологами - людьми, которым очень комфортно работать с исключениями и упрощениями академического языка. К тому моменту, когда эти законы доходят до нас, работающих “в полях”, язык неизменно упрощается, а мудрость, лежащая в основе идеи, размывается.

Сегодня мы рассмотрим семь известных и часто цитируемых правил UX-дизайна, которые слишком многие дизайнеры воспринимают неправильно.

1. Закон Якоба

Закон Якоба, названный в честь исследователя UX Якоба Нильсена, гласит, что пользователи проводят большую часть своего времени на других сайтах и в результате предпочитают сайты, которые работают так же, как уже знакомые им.

Закон Якоба часто используется для ограничения экспериментов и поощрения принятия общих шаблонов дизайна во имя юзабилити.

Однако слово "предпочитают" несет огромную нагрузку. Хотя это правда, что пользователю легче понять знакомый шаблон дизайна, он не обязательно предпочитает знакомый опыт.

Широко доказано, что новые впечатления повышают наше настроение, так же новые впечатления улучшают нашу память. Если ваша цель - создать запоминающийся сайт, который оставит у пользователей положительные впечатления, введение новизны - разумное решение.

2. Гипотеза градиента цели

Гипотеза градиента цели предполагает, что чем ближе пользователи находятся к своей цели, тем больше вероятность того, что они ее выполнят.

Это привлекательная теория, особенно в электронной коммерции, где она часто используется для оправдания упрощения начального процесса покупки и откладывания сложности для продвижения пользователей по воронке - типичным примером является оставление оплаты доставки до последнего шага.

Однако каждый, кто изучал аналитику электронной коммерции, знает, что отказ от корзины - это огромная проблема. В Северной Америке доля оставленных корзин достигает 74%.

Мы не всегда знаем, каковы цели пользователя, и они могут не совпадать с нашими. Может быть, пользователи рассматривают вашу корзину как функцию закладки, может быть, они передумали в последнюю минуту, или их ужасает стоимость доставки.

Хотя предоставление пользователю информации о его прогрессе, безусловно, полезно, искусственное раздувание его близости к желаемой цели может на самом деле помешать конверсии.

3. Закон Миллера

За всю историю человечества ни одно научное утверждение не было так неправильно понято, как закон Миллера.

Закон Миллера гласит, что средний человек может удерживать в своей рабочей памяти только семь, плюс-минус два (т.е. 5-9) элементов. Это часто используется для ограничения навигации пользовательского интерфейса не более чем пятью элементами.

Однако закон Миллера не распространяется на отображаемые элементы. Хотя верно, что слишком большое количество вариантов может привести к параличу выбора, человек способен рассмотреть более девяти различных элементов.

Закон Миллера применим только к таким элементам пользовательского интерфейса, как карусели, которые были широко дискредитированы по другим причинам.

4. Эффект эстетичности и практичности

Эдмунд Берк однажды сказал: "Красота - это обещание счастья". Это убеждение является центральным для эффекта эстетического удобства, который предполагает, что пользователи ожидают, что эстетически приятный дизайн будет более удобным для использования.

Дизайнеры часто используют это как оправдание для серого на сером текста, ловкой анимации и минимальной навигации.

Очень важно понимать, что если пользователи ожидают, что дизайн будет удобным, это не значит, что он таковым является или что они найдут его таким. Ожидания могут быстро развеяться, а разочарование часто усугубляет негативный опыт.

5. Правило пика и конца

Правило пика и конца гласит, что пользователи оценивают опыт, основываясь на том, что они почувствовали на пике и в конце, а не в среднем.

Дизайнеры обычно используют правило пика и конца, чтобы сосредоточить ресурсы дизайна на главной цели каждого опыта (например, добавление товара в корзину) и завершающем опыте (например, оплата товара).

Однако, хотя закон "пик-конец" вполне обоснован, он не может быть применим к открытым впечатлениям, таким как веб-сайты, когда невозможно определить начальную или конечную точку пользователя.

Кроме того, легко рассматривать каждое взаимодействие на сайте как пик и еще легче делать предположения о том, какой пик наиболее важен. Таким образом, хотя проектирование для пиков является привлекательным, более важно проектировать для исключений.

6. Закон Фиттса

В 1950-х годах Пол Фиттс продемонстрировал, что расстояние до цели и ее размер влияют на коэффициент ошибок при выборе этой цели. Другими словами, труднее нажать на маленькую кнопку и в геометрической прогрессии труднее нажать на маленькую кнопку, которая находится далеко.

UX-дизайнеры обычно применяют этот закон при проектировании мобильных интерфейсов из-за относительно небольшого пространства просмотра. Однако экран мобильных устройств, как правило, не настолько велик, чтобы расстояние влияло на точность нажатия.

Закон Фиттса можно применить к интерфейсам для настольных компьютеров, поскольку на большом мониторе расстояния могут быть достаточными, чтобы оказать влияние. Однако в большинстве случаев с этими экранами используется мышь, что позволяет корректировать положение перед касанием.

Точки касания должны быть достаточно большими, чтобы их можно было легко выбрать, достаточно удаленными друг от друга, а также должна быть включена функция выбора вкладок. Однако расстояние оказывает минимальное влияние на веб-дизайн.

7. Бритва Оккама

Ни один сборник законов UX не был бы полным без "бритвы Оккама". К сожалению, это еще один закон, который часто применяется неправильно.

Закон бритвы Оккама гласит, что при любом выборе правильным будет вариант с наименьшим количеством допущений (примечание: не обязательно самый простой, как это часто неверно цитируется).

В отрасли, где у нас есть множество возможностей для тестирования, измерения и анализа пользовательских интерфейсов, вам не нужно делать предположения. Даже когда нам не требуется обширное UX-тестирование, мы можем принимать решения, основываясь на выводах других дизайнеров.

Бритва Оккама - это классическая ловушка дизайна: ключ к ее избежанию - осознание того, что важны не ваши предположения, а предположения пользователей. Таким образом, "бритва Оккама" применима к пользовательскому опыту, а не к процессу проектирования.

Перевод статьи: 7 UX LAWS YOU’RE PROBABLY GETTING WRONG

Влияние возраста на восприятие шрифта, исследование

Vadym Kalinin — Tue, 24 May 2022 08:04:12 +0000

Новое исследование показало, что скорость чтения в Интернете во многом зависит от шрифта и вашего возраста.

Если вы достигли определенного возраста, вы могли заметить, что уже не читаете так быстро, как раньше. Это может быть связано с ухудшением зрения или когнитивными изменениями. Или это может быть связано с чем-то другим: с возрастными шрифтами.

Новое крупное исследование показало, что шрифты играют важную роль в определении того, насколько быстро человек способен читать на экране. Но они имеют большее значение, если вы старше 35 лет.

Шон Уоллес, докторант факультета информатики Университета Брауна, поставил перед собой задачу выяснить, "какой выигрыш в эффективности чтения можно получить, манипулируя только выбором шрифта", говорится в исследовании. Команда Уоллеса поставила перед 352 участниками в возрасте от 18 до 71 года задачу прочитать текст на своих персональных устройствах, чтобы имитировать естественную среду чтения. Шестнадцать шрифтов были протестированы на основе их популярности в Интернете, в газетной печати, в PDF-файлах и среди экспертов по удобству чтения. Это были Avenir Next, Arial, Avant Garde, Calibri, Franklin Gothic, EB Garamond, Helvetica Neue, Lato, Montserrat, Noto Sans, Open Sans, Oswald, Poynter Gothic Text, Roboto, Times и Utopia.

Как отмечает эксперт по юзабилити Якоб Нильсен в резюме исследования, основной вывод в некотором смысле неудовлетворителен. Не существует одного шрифта, который бы правил всеми. Некоторые люди лучше читают с Arial. Другие лучше читают с Avant Garde. Индивидуальные различия оказались более значимыми, чем какой-либо общий эффект. Интересно, что шрифты, которые, по словам людей, они предпочитали, не обязательно помогали им читать быстрее всего. Например, вам может нравиться текст, набранный шрифтом Helvetica, но Open Sans, скорее всего, поможет вам читать быстрее.

Один из выводов был очевиден: пожилые участники, или те, кому 35 лет и больше, в среднем читали медленнее, чем молодые, используя все шрифты, кроме EB Garamond и Montserrat. Этот график говорит сам за себя. Красная линия представляет участников в возрасте 35 лет и старше; синяя линия - тех, кто моложе 35 лет.

Что такого в Garamond EB и Montserrat, что они так хорошо подходят для пожилых читателей? Из всех исследованных шрифтов Montserrat имеет самую высокую высоту x-height (это высота строчной буквы "x"). "В прошлом типографы разрабатывали шрифты с большей высотой “x” для повышения удобочитаемости", - говорит Уоллес в интервью Co.Design, указывая на такие популярные веб-шрифты, как Georgia и Verdana. "Большая высота “x” может улучшить читаемость при меньшем размере шрифта. Поскольку мы стареем и нуждаемся в более крупных размерах шрифтов, дизайн Monsterrat может помочь в этом".

Но в исследовании была предпринята попытка контролировать размер шрифта, поэтому у Monsterrat должны быть другие атрибуты, которые помогают пожилым пользователям. Что касается EB Garamond: У него есть засечки, которые придают ему классический вид, но это "современный дизайн по сравнению с другими шрифтами с засечками в нашем исследовании", - говорит Уоллес. Так что, возможно, он найдет отклик у читателей старшего возраста, которые знакомы со шрифтами с засечками, но им полезны более современные характеристики, например, более высокий x-height.

Результаты исследования подчеркивают проблему дизайна, которая выходит далеко за рамки типографики: Не существует такого понятия, как "средний" пользователь. Даже если бы он существовал, проектирование для этого человека исключало бы бесчисленное множество других людей.

Уоллес считает, что для чтения на экранах ответ кроется в индивидуальном подходе. "Мы считаем, что у каждого человека должен быть маркер цифрового дизайна, который разработчики и издатели могут интегрировать в приложения и веб-сайты для поддержки персонализированного чтения", - говорит он. Это амбициозная идея, имеющая чувствительные последствия для конфиденциальности, что с готовностью признает Уоллес, отмечая: "Альтернативой может стать изучение инструментов, которые пользователи могут установить и контролировать, чтобы изменить форму или формат текста, который они читают".

А до тех пор? Если вам за 35, и вы обнаружили, что продираетесь сквозь блок текста, не вините себя. Вините шрифт.

Перевод статьи Are some fonts ageist?

Что не так с UX-ом подписок

Vadym Kalinin — Wed, 18 May 2022 18:08:53 +0000

Различные типы моделей подписки и стратегия, лежащая в их основе

Идея подписки существует уже давно, до цифровой эры, в которой мы живем сегодня, подписку на журнал можно было оформить, заполнив бумажный бланк и отправив его по почте. В концепции подписки нет ничего нового, но за последние 10 или около того лет ее популярность резко возросла. Теперь вы можете оформить подписку на что угодно: еду, напитки, игры, развлечения, корм для животных, тренажерный зал, транспорт, даже рулон туалетной бумаги.

Пример бумажной подписки - подпишитесь на TIME и получите БЕСПЛАТНЫЙ портативный уничтожитель бумаг

В подписке нет ничего плохого, и эта статья не будет пытаться склонить вас в пользу или против нее, а лишь расскажет о том, почему подписка работает и в чем ее недостатки.

Какие бывают подписки

Хорошая идея для начала - рассмотреть типы подписок. McKinsey & Company в своем исследовании 2018 года предлагает разделить подписки на 3 категории:

Подписка для пополнения запасов - это может быть подписка на бритвенные принадлежности, туалетный рулон или другие предметы, которые регулярно требуются.
Подписка для курирования - это может быть подписка на курируемую подборку товаров, например, продуктов питания, косметических средств или напитков.
Подписка для доступа - например, членство или VIP-доступ с дополнительными преимуществами.

Зачем нужна подписка?

Теперь, когда мы знаем о различных типах подписок, необходимо, чтобы подписчику было интересно, почему он должен подписаться. Должна быть причина, которая заставит человека понять ценность подписки. Мы можем разделить это на 2 категории

Рациональная ценность, которая может быть обусловлена стоимостью, удобством и/или стимулами и вознаграждениями.
Эмоциональная ценность, которая может быть связана с идентичностью, сообществом и/или опытом.

Удобство

Подписка может уменьшить хлопоты, связанные с напоминанием о необходимости купить или обновить товар, а также сократить время, необходимое для перехода на веб-сайт, входа в систему, добавления товаров в корзину, оформления заказа и повторения этих действий каждый месяц. Вместо этого все делается за вас, автоматически, каждый месяц.

Такое удобство для клиента также выгодно и для бизнеса. Это устраняет необходимость помнить о покупке ежемесячного абонемента на вашу любимую развлекательную платформу, она просто волшебным образом работает каждый день. Вы забываете об этом, а затем, вы забываете и о стоимости.

Другое когнитивное искажение говорит о том, что, платя за что-то физическими деньгами, вы как будто теряете больше, чем при оплате кредитной картой. Это явление известно как "боль от оплаты", впервые теоретически обоснованное Офером Зелермайером в 1996 году. Эта боль, которую мы чувствуем, связана с когнитивным искажением под названием "неприятие потерь": мы боимся что то потерять больше, чем ценим что то приобретенное.

Подписки делают этот шаг проще: вам не нужно ничего делать, вы вступаете в игру один раз, а затем забываете о ней.

Вы знаете, что вы получаете

Подписки дают покупателю и компании предоставляющей услугу чувство предсказуемости. Например, если у вас есть любимый кофе, который вы пьете изо дня в день, и, придя в магазин, вы обнаружите, что его нет в наличии, вы почувствуете разочарование, возможно, раздражение. Подписка устраняет это чувство, вы знаете, что каждый месяц, без всяких проблем, вы можете сказать компании: "Я хочу, чтобы мне доставили такое-то количество кофе".

Пример подписки на кофе

Для бизнеса это также является преимуществом, поскольку, зная наперед, что этот клиент будет заказывать этот сорт кофе каждые две недели, он может планировать свои запасы, чтобы удовлетворить спрос там, где это необходимо.

Но вкусы меняются, поэтому, помимо предсказуемости, важно, чтобы клиент контролировал то, что он заказывает, и имел возможность изменить свой заказ при необходимости.

Это подбадривает меня

Кто не любит подарки, даже если это подарок самому себе? Подписки могут быть забавными, интересными и, возможно, напротив, не такими предсказуемыми, как мы только что рассмотрели.

Это предвкушение и волнение от осознания того, что ежемесячная подписка на шикарные шоколадные конфеты или коллекцию образцов чая со всего мира уже готова к отправке, может отлично поднять настроение и внести разнообразие в повседневную жизнь.

Страница подписки на чай - чай "сказочная пыль", который... отличается?

Бренды действительно могут изменить ситуацию, сделав подписку уникальной, будь то впечатления от распаковки или дополнительный подарок в посылке. Это не связано с подпиской, но компания, из которой я раньше привозил товары,как то положила в посылку 20 или около того мини-пакетов сладостей, я не ожидал этого, но это был приятный штрих, который я помню до сих пор. Компания Apple также хорошо известна своими впечатлениями от распаковки, в сети есть множество видеороликов об этом.

Цены

Одним из преимуществ моделей подписки для клиентов, в частности, для поставщиков программного обеспечения, является то, что, предлагая модель подписки, вы как бы снижаете общую стоимость, что делает ее более привлекательной для клиента.. Например, вместо того, чтобы взимать авансовый платеж в размере 300 фунтов стерлингов за профессиональное программное обеспечение, вы можете взимать фиксированную плату в размере 25 фунтов стерлингов в течение 12 месяцев. Выгода для бизнеса заключается в том, что он может стать более привлекательным для целого ряда клиентов, поскольку снижает барьер стоимости.

Модель подписки на популярную британскую газету.

Джон Гурвиль в 1998 году изучал влияние временного рефрейминга на транзакцию. В аннотации говорится:

Для повышения соответствия транзакциям маркетологи иногда временно изменяют стоимость продукта, превращая его из совокупного единовременного расхода в серию небольших текущих расходов, часто несмотря на то, что физические платежи остаются совокупными. Такой временной рефрейминг в данной статье обозначен как стратегия "пенни в день" (PAD).

Одним из распространенных примеров такого рефрейминга являются газеты. Как вы можете видеть выше, этот газетный бренд рекламирует цифровую подписку на новости. В ценовой структуре они сделали так: зная, что люди читают газеты ежедневно, они привыкли платить за газету ежедневно, поэтому для того, чтобы люди могли сравнить соотношение цены и качества, они указали стоимость 0,86 фунтов стерлингов в день.

Однако, ниже, под ярко-оранжевой кнопкой, они говорят, что ежемесячная плата составит £26. В любом случае, это одна и та же стоимость, но она более понятна, а на первый взгляд соотношение цены и качества представлено в пенни в день.

Выбор среднего

Существует так называемый принцип Златовласки, который говорит о том, что в целом люди выбирают усредненный вариант, когда им предоставляется выбор. Одна из забавных вещей, которая происходит, когда нам приходится делать выбор, заключается в том, что зачастую мы не знаем, что нам на самом деле нужно. Поэтому, выбирая усредненный вариант, вы чувствуете, что получаете соотношение цены и качества и не сильно проигрываете.

Есть люди, которые знают, что им нужно, или у них ограниченный бюджет, и они могут выбрать более дешевый уровень, а есть пользователи, которые выберут более дорогой вариант, поскольку у них индивидуальные потребности.

Часто можно видеть, как компании выделяют усредненный вариант как наиболее привлекательный.

Годовые или ежемесячные платежи? Компании должны предлагать оба варианта

Хорошая модель подписки предлагает как годовую, так и ежемесячную тарификацию, но довольно часто подписки предлагают только одно или другое. Фактически, недавнее исследование показало, что только 20% компаний, предоставляющих программное обеспечение как услугу (SaaS), предлагают как годовые, так и ежемесячные планы.

Поведение пользователя все же имеет тенденцию различаться в зависимости от того, что он выбирает. Например, человек, решивший внести предоплату за 12-месячную подписку, скорее всего, будет очень активен в начале периода подписки, поскольку он только что заплатил много денег и чувствует, что должен получить как можно больше выгоды для себя. Но к концу периода подписки он могут быть менее активен, поскольку забывает о первоначальной стоимости и "боли" от потери денег.

В то время когда пользователи с ежемесячной оплатой подписки, как правило, активны на протяжении всего времени, поскольку им постоянно напоминают о том, что они подписаны, когда с них снимают деньги.

Люди устали от подписок?

Как показано не первой картинке, да, люди подписываются! Существует потребность в подписке, но люди все больше осознают истинную ценность того, что дает подписка, и начинают чувствовать, что они ничем не владеют.

Перевод этого поста

В частности, такие вещи, как программное обеспечение и физические товары. Люди чувствуют себя ущемленными подписками, и компании осознают это, а их конкуренты предлагают разовые покупки, чтобы обойти лидеров рынка.

Так, в Великобритании, согласно исследованию, с лета 2021 года было отменено более 1,2 миллиона подписок, поскольку люди борются с ростом стоимости жизни. Почти половина отмененных платежей пришлась на услуги потокового вещания. Это неудивительно, поскольку исследование, проведенное в 2020 году, показало, что, по данным NatWest, жители Великобритании ежегодно тратят 25 миллиардов фунтов стерлингов на подписки, которыми они не пользуются или не хотят пользоваться.

Другое исследование, проведенное компанией Muso, показало, что мы, возможно, достигли пика подписок. В частности, в индустрии потокового вещания конкуренция обострилась: каждая крупная медиакомпания выпускает свой собственный вид подписки поверх традиционного кабельного телевидения, и это очень конкурентный рынок.

Подписки почти никогда не вернутся к тому, какими они были 10 лет назад, но люди станут более разборчивыми в том, где и на что они подписываются, и захотят увидеть соотношение цены и качества.

Перевод статьи The UX behind subscriptions

Создайте свое наследие через работу

Vadym Kalinin — Sat, 14 May 2022 18:12:38 +0000

Мы все еще ждем лекарства от смерти, но до тех пор пока его изобретут, создание продуктов может быть хорошим вариантом.

У покойного соучредителя компании Apple Стива Джобса много знаменитых цитат, но одна из них, взятая из интервью журналу Playboy в 1985 году, задела меня сильнее остальных: "Мы здесь для того, чтобы оставить след во Вселенной. Иначе зачем мы все здесь?".

Некоторые интерпретируют это как вдохновение жить жизнью, в которой есть цель, и для 23-летнего меня это было именно так. Эти слова стали толчком, который направил меня от медицинской карьеры к созданию продуктов.

Я уверен, что многие, кто работает в сфере дизайна, проектирования или управления продуктом, в какой-то момент испытывали нечто подобное. Это чувство заставляет нас задуматься о том, разумно ли мы проводим свое время и поблагодарит ли нас кто-нибудь за то, как мы его потратили. Как сказал Джобс в своем выступлении в Стэнфорде в 2005 году: "Память о том, что я скоро умру – самый важный инструмент, который помогает мне принимать сложные решения в моей жизни".

Люди, похоже, любят ощущение надвигающейся судьбы; как еще можно объяснить существование расширения для хрома, которое напоминает нам, сколько осталось жить? С рейтингом в пять звезд.

Конечность жизни — отличный мотиватор, но также эмоционально калечащий. Постоянные сомнения из-за того, что вы никогда не «делаете достаточно» или «достаточно удовлетворены» любым результатом.

Именно это, как я подозреваю, имел в виду Джобс, когда его спросили о мотивах создания его биографии: "Я хотел, чтобы мои дети знали меня... Я не всегда был рядом с ними, и я хотел, чтобы они знали что я сделал и зачем".

Почему наш внутренний опыт не похож на опыт других животных? Голубь не мучается над тем, каким голубем он хочет быть на этой неделе. Панда не пытается стать Эйнштейном панд. Что же такого в том, что мы являемся Homosapien? Что заставляет нас заботиться о том, чтобы наши действия в жизни имели какое-то значение?

Если мы надеемся использовать эту мощную мотивацию, не пожирая себя, как Уроборос, нам необходимо изучить, что в первую очередь вызывает такие эмоции.

Как конечность жизни мотивирует

Философ XX века и звезда этой статьи Эрнест Беккер пытается объяснить этот феномен, указав на то, что в основе нашего существования лежит фундаментальное напряжение.

Мы, люди, способны делать довольно впечатляющие вещи. Мы можем воображать и строить несуществующие предметы, создавать общества, писать симфонии, выдумывать богов и множество других классных вещей (то, что Беккер называет "символическими сущностями"). Но одновременно мы всегда находимся на расстоянии одного неудачного перехода дороги, болезни или геополитического конфликта от смерти нашей "биологической сущности".

Если воспринимать все буквально, то даже попытки Стива Джобса "оставить отметину во Вселенной" в конечном итоге не увенчались успехом: через 10 000 лет никто не будет знать, что такое iPhone.

Напряжение возникает из-за понимания, что наши символические способности - способность созерцать бесконечное и создавать значимые вещи - фундаментально ограничены биологическим существованием, которое так хрупко и бессмысленно.

Мы впадаем в состояние ужаса, вызванного осознанием того, что мы - ограниченные животные с неограниченными возможностями. Мы не просто боимся смерти; Беккер сказал бы, что мы боимся того, что наш конец жизни незначителен.

"В этом и заключается ужас смерти: возникнуть из ничего, но иметь самосознание, глубокие внутренние чувства, мучительную внутреннюю тоску по жизни и самовыражению - и со всем этим умереть". Эрнест Беккер

Успокаиваем себя пустяками

Так что же делать?

Мы не собираемся просто сидеть в состоянии невротического ужаса до конца жизни. Мы собираемся найти что-то, что поможет нам отвлечься от экзистенциального ужаса.

Беккер описывает эти отвлекающие факторы как объект, который задает направление того, как мы должны жить - что-то, что избавляет нас от страха незначительности.

Такими объектами переноса могут быть метрика продукта, карьера, лидерство в каком-то движении, ваш начальник, ваши родители, ваши дети, количество лайков на вашем посте, цифра на вашем банковском счете или коллекция дорогой обуви.

Беккер утверждает, что мы эффективно используем эти символические сущности для того, чтобы они полностью соответствовали нашему восприятию собственной идентичности.

Для большинства читающих эту статью людей, я подозреваю, самым распространенным объектом переноса является погружение в работу - средство постоянно держать себя в напряжении.

Это возвращает нас к идее о том, что создание таких вещей, как продукты, которые переживут нас, - это способ преодолеть наши биологические ограничения. Мы становимся бессмертными благодаря работе, которую производим.

Возможно, именно поэтому ученые пытаются найти лекарства от болезней, поэтому родители хотят, чтобы их дети жили лучше, поэтому люди создают произведения искусства или бегают марафоны. Возможно, именно поэтому мы делаем все, что угодно, только бы не проводить дни, поедая чипсы и сливаясь с диваном.

Даже если нам удастся построить что-то, что создаст наследие, нет никаких гарантий, что это принесет пользу для человечества.

Политические идеологии могут порабощать общества, модели искусственного интеллекта могут усиливать дискриминацию, а научные открытия способны убить миллионы людей.

"Идеи, освободившие одно поколение, становятся оковами для следующего". Исайя Берлин

Поймите меня правильно.

Легко прочитать все вышесказанное и сделать вывод: "Ну, какой смысл пытаться? Зачем что-то делать, если мы знаем, что в конечном итоге это ничего не даст?".

Французский философ Альбер Камю, услышав это, ответил бы: "Поздравляю, вот ваш аттестат об окончании первого класса человеческого существования".

Для Камю искать смысл жизни, не находя ничего, - это основа. Можно сказать, что вы только что добрались до стартовой линии.

Большой вопрос Камю для нас сейчас, зная все, что мы знаем, - "что мы будем делать дальше?".

Я не считаю, что работа над проектами бессмертия - это обязательно плохо. На самом деле, это, возможно, единственное, чем мы должны заниматься.

“Принятие абсурдности всего, что нас окружает, - это первый шаг, необходимый опыт. Он не должен стать тупиком. Он вызывает бунт, который может стать плодотворным.” Альбер Камю

Эрнест Беккер предполагает, что наши иллюзии о влиянии и значении таких вещей, как проекты бессмертия, абсолютно необходимы. Беккер называет эти иллюзии "необходимой ложью" или "необходимой и основной нечестностью в отношении себя и всей ситуации".

Тот шестистраничный отчет, который ваш начальник попросил прислать к понедельнику, спасает нам жизнь, а мы даже не прислали ему открытку с благодарностью.

Мы нуждаемся в этой лжи. Если бы у нас ее не было, большинство из нас, вероятно, не смогли бы функционировать.

Решение, вероятно, лежит где-то посередине - где-то между абсурдностью существования и конечной системой смысла.

Чтобы вернуться к использованию наших иллюзий в качестве инструментов, нам необходимо пройти своего рода трехступенчатый афоризм о себе, который я взял из фантастического подкаста Philosophise This Стивена Уэста (передайте ему привет):

В настоящее время мы взаимодействуем с окружающим миром на основе набора созданных нами иллюзий.
У нас действительно есть значимые занятия, которыми мы занимаемся каждый день.
Мы НЕ понимаем всей сложности Вселенной

Вместо того чтобы погружаться в отчаяние, мы должны взять всю эту переполняющую нас невротическую энергию и интеллект и применить ее к чему-то действительно продуктивному для нас.

Даже если это означает решение делать одно и то же каждый день в одно и то же время, это нормально. Если это означает намеренное ничегонеделание, это нормально. Если мы знаем, что дает нашей жизни опору и защищает нас от несчастья, это нормально.

Чего мы не хотим, так это стать рабами своих страстей. Или использовать наши иллюзии, чтобы избежать моральных дилемм, отрицая их реальность или используя их для причинения вреда другим.

Мы должны жить продуктивными иллюзиями, но не отрицать, что это всего лишь иллюзии.

Как жить, зная что жизнь конечна

Немного успокаивает тот факт, что на протяжении человеческой истории, люди тоже умирали.

Любой человек может хотеть все больше и больше, но для того, чтобы достичь удовлетворения, нужен человек выше среднестатистического.

Возвращаясь к Беккеру, он сказал бы, что у Вселенной действительно есть некий конечный смысл, просто мы никогда не узнаем, в чем он заключается. "Тайна жизни - это не проблема, которую нужно решить, а реальность, которую нужно пережить", - говорит философ XIX века Якобус Йоханнес Лев.

Самое замечательное в проектах по созданию наследия и бессмертия - это их способность помочь нам построить жизнь, полную удовлетворения, и при этом, надеюсь, сделать жизнь других людей лучше. Как говорит Далай-лама: "Если вы хотите, чтобы другие были счастливы, практикуйте сострадание. Если вы хотите быть счастливыми, практикуйте сострадание".

Философы, подобные Беккеру, рекомендуют нам прибегнуть к хитрости: осознание того, что у нас есть иллюзии, может помочь нам научиться бороться с ними.

Когда мы признаем, что смерть - это инструмент, придающий смысл нашей жизни и работе, то вещи, которые мы выбираем для того, чтобы провести время в этой жизни, становятся более значимыми. Тот факт, что кто-то взял выходной и решил провести его с вами, занимаясь чем-то интересным, вдруг делает его еще более особенным.

Конечно, такая деятельность, как работа, может принести нам смысл, но я считаю, что причинно-следственная связь чаще всего идет в обратном направлении: мы обретаем смысл деятельности через наши инвестиции в нее.

Моя лучшая попытка подытожить все эти идеи заключается в том, что когда мы позволяем последствиям фатальности немного проникнуть в нас, это приносит облегчение, потому что позволяет нам лучше согласовать наши ожидания с реальностью ситуации.

Не для того, чтобы мы потеряли надежду совершить невероятные вещи, а для того, чтобы мы могли осуществить несколько значительных, блестящих достижений вместо бесплодной погони за неограниченным уровнем продуктивности.

Планирование конца жизни может быть способом примирения с ней - и это также может быть очень освобождающим.

"Как мы рождаемся во времени, так время и уничтожает нас. Смертность - это цена, которую мы платим за участие в Творении, за то, что наша жизнь измеряется круговращением небесных тел." (Майлз Дж. Унгер, Микеланджело)

Дополнение

Лично я придерживаюсь точки зрения римского стоика Сенеки на эту тему. Сенека однажды сказал: "Из всех людей только те находятся на досуге, кто находит время для философии, только те по-настоящему живы".

Я не думаю, что смогу легко отказаться от своих стремлений к наследию, но я думаю, что следующим лучшим вариантом будет поиск трудов величайших мыслителей человечества. "Никто из них не заставит тебя умереть, - замечает Сенека, - но все научат тебя, как умереть".

Ссылки

Создание смысла - Escape From 163, Philosophize This!, Стивен Вест - подкаст
Mementos Mori, Софи Хейни
Правильное изучение человечества: An Anthology of Essays, Isaiah Berlin (Возможно, не стоит читать, если вы не хотите часами испытывать психологическое головокружение)
Сенека о том, как справиться с краткостью жизни, Джек Мэден
Древние индийские тексты раскрывают освобождающую силу метафизики, Джессика Фрейзер

Перевод статьи Create your legacy through work

11 шагов, чтобы содержать проекты Figma в чистоте

Vadym Kalinin — Fri, 13 May 2022 08:19:35 +0000

Все мы, наверное, уже знаем, как это - получить проект начатый кем-то другим. Не все работают одинаково, именно это делает нашу сферу деятельности такой разнообразной. Нам нужно потратить некоторое время на адаптацию и понимание нового проекта.

В этой статье я расскажу об 11 шагах, которые могут помочь вам и вашим коллегам по команде организовать работу в Figma.

1. Figma variants

Давайте начнем с простого. Figma позволяет вам создавать различные варианты компонентов, которые вы можете использовать в дальнейшем. Например, кнопка. У нас могут быть различные состояния кнопки - первичное, вторичное с иконкой или без иконки.

Все эти варианты могут быть вложены в варианты одного компонента в Figma. Не забывайте делать это каждый раз, когда появляется новый вариант, а также не забудьте добавить авторазметку (Auto Layout). Это значительно ускорит вашу работу.

2. Обложка

Все проекты в какой-то момент масштабируются. Наличие заметной обложки поможет вам организовать проекты внутри команды. Мне нравится организовывать проекты по спринтам проектирования, фазам или кодовым названиям продуктов. Обложки проектов помогут вам с первого взгляда найти то, что вам нужно, при входе в пространство команды в Figma.

Плагины, которые могут вам помочь:

Используйте Better File Thumbnails или
Cover Status для быстрого создания эскизов

Также можно создать фрейм размером 1200 х 628 px. Поместить в него нужное изображение или подпись, и щелкнув по нему правой кнопкой мыши выбрать пункт “Set as thumbnail”.

3. Auto-layout

Авторазметка дает вам доступ к разработке отзывчивых макетов без их фактического проектирования. Это работает как волшебство и очень близко к тому, как создаются настоящие веб-сайты.

Для создания авторазметки вам нужно иметь как минимум два элемента в одной группе, тогда вы сможете активировать эту опцию. После этого вы сможете редактировать отступы и пространство между объектами внутри группы. Затем вы можете просто менять размер элементов внутри группы, которая может быть в виде карточки. Это достаточно важно, особенно если вы работаете над системой, которая используется множеством различных устройств - от крошечных экранов смарт-часов до огромных телевизионных экранов.

Подробнее про авторазметку тут.

4. Описание процесса и User Flow

User Flow дает всем, кто участвует в проекте, чувство направления. Мы можем просто проверить путь пользователя для каждого конкретного случая. Мне нравится создавать простые пути и располагать их горизонтально, так что один путь = одна горизонтальная линия с ключевыми экранами.

Каждый User Flow может начинаться с короткой заметки или даже презентации, где мы описываем идею и главную цель. Это поможет вам и всей команде понять, где вы находитесь, и понять весь путь, особенно в крупных проектах.

Больше тут и тут.

5. Правильное название артбордов

У меня есть свои собственные условности в наименованиях артбордов, но я всегда предлагаю сначала спросить остальных членов команды, какой способ именования был бы лучшим и наиболее понятным. Обычно я начинаю с основного названия артборда, связанного с поставленной задачей. Шаблон выглядит следующим образом:

[Название экрана] - [Роль пользователя] - [Состояние экрана].

пример:

Insights-Admin-edit

Ничего креативного, но этого и не должно быть - мы пытаемся сделать работу - не ленитесь!

6. Подпишите страницы в файле Figma

Каждый проект в Figma состоит из различных страниц. Используйте страницы, чтобы разделить свой проект на разделы. Уверяю вас, это поможет всем участникам проекта.

Пример:
💎 Финальный дизайн
▶️ Прототип
🖼️ Доски настроения
🛠️ UX-макеты
🥶 Архив

7. UX-спецификации для разработчиков

Спецификации и документы - это то, что почти никому не нравится в мире дизайнеров, но это то, что может действительно изменить ход проекта.

Для меня UX-документация - это схема с примечаниями, описывающая, что делает каждый функциональный элемент на макете и как он работает. UX-документация также дает представление о жизни продукта от первоначальной концепции до текущей итерации. UX-документация не может быть забытым документом где-то в шкафу.

Я видел проекты без документации или с документацией длиной в километры, которую никто не хотел читать. Моим лучшим подходом было написание комментариев прямо на артбордах в Figma.

Примеры:

8. Связь между страницами проекта

Прототипы могут быть одной из самых важных частей работы дизайнера. Большинство людей испытывают трудности при создании пригодных для использования прототипов, потому что пытаются создать один огромный прототип на одной странице. Вместо этого вы можете связывать компоненты между различными прототипами и проектами с помощью функции "открыть ссылку" в Figma. Это не идеально, но это работает.

Старайтесь делить страницы на большие части, потому что использование этого параметра приведет к повторной загрузке экрана.

9. Заметки о команде

Figma дает нам возможность создать команду, а затем разместить к ней короткий комментарий. Лично я люблю пользоваться этим, так как работаю и фрилансером и в агентстве, что связано с работой в различных командах. В этом описании мне нравится размещать:

Важные ссылки,
важные роли в команде
Дополнительная информация, которая может помочь другим людям, например, часовой пояс или язык, на котором мы общаемся в проекте.

10. Разделяйте свои проекты

Обычно мы работаем в одном темпе с разработчиками - спринтами или фазами. Это может помочь иметь один "Главный проект", а затем разделить остальные проекты на спринты, чтобы быть уверенным, что мы четко видим продвижение и сроки нашей работы.

11. Создайте презентацию

Как дизайнеры мы обычно фокусируемся на конечных пользователях, но мы должны помнить, кто первым увидит наши проекты - обычно это кто-то из бизнес-подразделения. Я обнаружил, что лучший способ ускорить общение - это создать презентацию, которую вы или ваши коллеги представите заинтересованным лицам. Вы можете использовать Figma или другой инструмент, такой как Keynote или PowerPoint, но для меня лучшим сочетанием является использование Figma с презентационной студией Pitchdeck - плагином, который помогает конвертировать артборды в формат презентации Keynote или PowerPoint, если это необходимо.

Плагины, которые могут вам помочь:

Используйте презентационную студию Pitchdeck для экспорта слайдов презентации.
Используйте анимированную презентацию от Rachel How в качестве шаблона презентации.

В самом конце я просто обязан поместить знаменитую цитату Альберта Эйнштейна:

"Гениальность - это упрощение сложных идей, а не усложнение простых идей"

Я надеюсь, что все мы, благодаря этим правилам, или вашим собственным правилам, сохраним наши проекты Figma, более простыми для понимания не только для конечных пользователей, но и для ваших коллег :)

Перевод статьи 11 steps to keep Figma clean

Прочти меня! Текст для web-страниц, который читают

Vadym Kalinin — Wed, 04 May 2022 12:08:05 +0000

Все больше и больше текстового контента распространяется через интернет, но далеко не каждый текст прочитывается до конца. На самом деле, большая часть из вас даже не прочтет следующий абзац.

Исследования показывают, что на платформе Medium, популярной платформе для длинных сообщений в блогах, средний коэффициент прочтения составляет около 40 %, то есть только двое из пяти читателей, которые начинают читать статью, на самом деле ее дочитывают.

Данные о чтении проекта Readymag Stories дают похожие цифры — к концу каждой статьи доходит только половина читателей.

Что еще хуже, люди почти никогда не читают цифровой контент слово за словом: вместо этого они быстро просматривают текст. “Люди сканируют, потому что пытаются усвоить столько информации, сколько им нужно” — отмечает Кейт Моран, Senior UX в Nielsen Norman Group.

Чтобы найти этой проблеме объяснение, стало почти стандартом — обвинить читателя. Согласно этой точке зрения, публика, зависимая от всего нового и блестящего, почти жаждет, чтобы текст наскучил ей, чтобы она могла переключиться на следующую статью, видеоигру, аккаунт в Instagram и т. д.

Но что если проблема глубже, и то, что ставится как этический вопрос, на самом деле является вопросом чистой физиологии? Некоторые исследования показывают, что экранный текст по своей природе труднее читать, чем печатный. Это означает, что создатели никак не могут поднять планку для чтения выше определенного уровня, заранее заданного свойствами человеческого глаза и человеческого мозга.

Тем не менее, чтобы увеличить шансы на то, что их работы будут замечены, великие творцы усердно работают над созданием хорошего контента и размечают его по современным стандартам.

В этом очерке мы предлагаем несколько советов о том, как справиться с этими проблемами.

1. Определять и покорять

Начнем с определения удобочитаемости. Согласно классической работе Эдгара Дейла и Жанны Чалл, удобочитаемость - это "...совокупность (...) всех тех элементов в данном печатном материале, которые влияют на успех группы читателей. Успех - это степень, в которой они понимают его, читают с оптимальной скоростью и находят его интересным".

Другими словами, удобочитаемость — это показатель, оценивающий легкость и комфортность чтения конкретного текста

Вопрос о том, как создать такую метрику, возник задолго до появления Интернета — еще в 19 веке. Французский психолог Луи Эмиль Жаваль в 1879 году представил одно из первых известных исследований этого вопроса в своей работе "Essai sur la physiologie de la lecture" ("О физиологии чтения").

Ключевая идея Джавала заключалась в том, что глаза читателя не движутся по тексту непрерывно; они совершают короткие, быстрые движения (саккады), смешанные с более длительными остановками (фиксациями). Джаваль также заметил, что иногда во время чтения глаза бессознательно перемещаются назад к тексту, который читатель уже видел. Его идея заключалась в том, что количество остановок и движений назад может помочь определить уровень читабельности, однако Джавалу не хватало точных инструментов для решения этой задачи, и в то время эта идея была отброшена.

Два других выдающихся подхода появились позже, в середине 20-го века.

Один из них был основан на скорости восприятия, а другой - на измерении общей усталости глаз. Первопроходцами в этой области были два исследователя, Майлз Тинкер и Мэтью Лакиш, чьи разные подходы к измерению удобочитаемости даже привели к определенной враждебности друг к другу (подробнее об этом можно узнать из статьи Уильяма Берксона).

В конце концов, идея Тинкера об измерении скорости трансформировалась в понятие разборчивости, легкости отличия одной буквы от другой, измеряемой скоростью восприятия. Измерение усталости, основанное Лакишем, стало тем, что сегодня известно как удобочитаемость в строгом смысле, легкость чтения текста в целом - включая расположение, цвета и т.д. - измеряемая с помощью индикаторов усталости, таких как время моргания.

Также полезно различать читабельность текста (как продукта написания) и читабельность оформления текста. Первое в первую очередь оценивает мастерство писателя, а второе имеет отношение к дизайну.

2. Что делает чтение с экрана особенным

Контраст

Пионеры исследований удобочитаемости, очевидно, имели дело только с печатным текстом. Однако к концу 1960-х годов компьютеры со LED экранами стали относительно широко распространены. В силу присущих им свойств они оказались более требовательными к зрению.

Светящиеся экраны делают ощущения от чтения физически отличными от бумаги, которая только отражает свет - чем выше уровень яркости, тем сильнее эффект. "Если вы установите слишком высокую яркость, прямой фокус света будет попадать на сетчатку глаза, вызывая усталость", - объясняет Ник Шерман, консультант по типографике и основатель типографической компании HEX Projects.

Эта проблема может быть частично решена путем выбора правильных контрастных цветовых схем и поддержания уровня яркости. Некоторые отличные инструменты для измерения контрастности текста следующие: Webaim color contrast checker, Luminosity contrast ratio analyser, Color contrast check, и Color contrast visualiser.

Разрешение

Вторым препятствующим фактором является разрешение - количество точек в заданной области, которое может быть использовано для передачи визуальной информации. Разрешение измеряется в точках на дюйм (dpi) или пикселях на дюйм (ppi), причем эти термины используются как взаимозаменяемые. Разрешение дисплеев MacBook ретина (которые хвалят за высокое разрешение) до сих пор превышает 200 ppi, в то время как офсетная печать предлагает 2400 точек на дюйм и даже выше.

Большинство шрифтов, которые не были специально разработаны для компьютеров, имеют тенденцию к ухудшению читаемости при отображении на мониторах. Исторически сложилось так, что два основных гиганта компьютерной индустрии, Apple и Microsoft, предлагали разные решения.

Ключевой особенностью рендеринга шрифтов в macOS стало так называемое сглаживание - техника, используемая для добавления пикселей другого цвета к границам букв, благодаря чему они выглядят более гладкими.

В отличие от этого, Windows старалась максимально улучшить читаемость. Они адаптировали распределение пикселей внутри букв и слов, чтобы сделать плотность пикселей и форму букв оптимальными для чтения. Microsoft использовала так называемую "подсказку шрифта" - набор инструкций, описывающих, когда добавлять дополнительные пиксели к каждой букве. Это позволяет улучшить читаемость, но изменяет и даже искажает оригинальную форму букв.

Однако изменения в способах визуализации шрифтов уменьшили различия между этими подходами.

3. Эволюция макетов и верстки в интернете

Первый веб-сайт был опубликован в 1990 году компьютерным учёным Тимом Бернерсом-Ли, и сейчас он кажется ужасным. Первые веб-сайты были базовыми, в них использовалась вертикальная структура, страницы с большим объемом текста и небольшим количеством графики. До появления таблиц в качестве структуры веб-страниц было мало компонентов дизайна и не было возможности имитировать макеты обычных печатных текстов.

“В раннем интернете не было людей, хорошо разбирающихся в верстке. Сайты не имели фиксированной ширины, поэтому текстовые строки получались любой возможной ширины. Это было не очень хорошо: все возможные типографские правила, направленные на разборчивость текста, размазывались”, - говорит дизайнер продукции Readymag Стас Аки.

Ситуация потребовала новых подходов к созданию веб-сайтов.

Разнообразие размеров экранов также сильно повлияло на веб-сайты и качество верстки. В то время как дизайнеры печатных изданий заранее знали, на какой бумаге будет размещена их работа, веб-дизайнеры работали в ситуации неопределенности, зная, что их дизайн будет отображаться несколькими способами на нескольких экранах.

Эту проблему, пусть и не полность, но удалось решить с массовым внедрением отзывчивого дизайна примерно в 2007 году, вместе с выпуском первого iPhone.

“Я думаю, что это подтолкнуло идею отзывчивого веб-дизайна на передний план. Мобильные сайты часто делались отдельно от настольных версий, и это происходило еще до появления iPhone. Я думаю, что первый iPhone - это символ того, что мобильный веб-серфинг стал мейнстримом. Что касается удобства чтения, iPhone определенно установил множество стандартов разрешения, например, идею иметь retina-дисплей с очень высоким разрешением", - вспоминает Ник Шерман.

Мобильные устройства нового поколения допускают разрешение до 1000 точек на дюйм. При постоянном увеличении разрешения экрана настольных компьютеров и портативных устройств читабельность также должна улучшиться.

4. Шрифты, предназначенные для решения специализированных задач

Другим важным событием стало распространение новых шрифтов. За последние несколько десятилетий компании Microsoft и Apple неоднократно обращались к вопросу читаемости веб-страниц, создавая все новые и новые шрифты, ориентированные на особенности цифровых дисплеев и интернета.

В начале 90-х годов британский шрифтовой дизайнер Мэтью Картер создал ранние шрифты для Интернета 1.0 - Georgia (1993) и Verdana (1996). Оба шрифта, созданные по заказу компании Microsoft специально для текста на веб-страницах, были разработаны в растровом формате, чтобы соответствовать пикселям стандартного разрешения экрана того времени, а затем переведены в начертательные шрифты. Для удобочитаемости и читаемости на экранах Картер разработал эти шрифты с большой высотой строчных букв, открытой апертурой и широким межбуквенным пространством.

Десятилетие спустя появился субпиксельный рендеринг - известный также как сглаживание шрифтов, он добавляет красные, зеленые или синие пиксели к краям букв для более четкого чтения даже на экранах с низким разрешением. Происхождение субпиксельного рендеринга остается спорным: Apple, затем IBM и Microsoft запатентовали различные реализации с собственными техническими отличиями, но Microsoft первой внедрила эту технологию в свои продукты. Вскоре после этого Microsoft также выпустила коллекцию шрифтов Clear Type - набор шрифтов, призванных продемонстрировать преимущества субпиксельного рендеринга. В коллекцию вошли Calibri, Corbel, Cambria, Candara, Consolas и Constantia.

Еще одно важное событие произошло в 2009 году. Компания Small Batch. Inc. выпустила Typekit - коллекцию веб-шрифтов из различных литейных цехов, использующую функцию @font-face в CSS и одновременно защищающую их от нарушения авторских прав. Функция @font-face была доступна с 1998 года, но Typekit стал первой коллекцией, решившей проблему авторского права на шрифты, что позволило расцвести новому рынку пользовательских веб-шрифтов. Сейчас это трудно представить, но до Typekit вся веб-шрифтография делалась либо с помощью одного из дюжины или около того "веб-безопасных" шрифтов, либо отображалась в графике.

В 2014 году компания Apple выпустила семейство шрифтов San Francisco, вдохновленное культовым модернистским шрифтом Helvetica. San Francisco включает в себя несколько шрифтов, каждый из которых предназначен для разных сред: SF предназначен для macOS, iOS и tvOS, а SF Сompact был разработан для Apple Watch. Основное различие между ними заключается в том, что буквы круглой формы, такие как "o", "e" и "s", в San Francisco имеют закругленные стороны, в то время как в SF Compact они плоские. Эти плоские стороны позволяют располагать буквы с большим пространством между каждым символом, что делает текст более разборчивым при малых размерах (что особенно важно для часов).

Работая вместе, компании Adobe, Apple, Google и Microsoft в 2016 году совместно представили вариативные шрифты. Сила этой новой технологии изменения шрифтов заключалась в ее способности упаковывать несколько шрифтов в один без увеличения размера файла. Переменные шрифты решают проблему загрузки отдельных файлов шрифтов для достижения различных весов, ширины, высоты, стилей и других атрибутов.

Теоретически, вариативные шрифты могут быть изменены по нескольким осям, включая их оптический размер, который напрямую влияет на читаемость шрифта. Пока же переменные шрифты дают большой простор для экспериментов. Несколько отличных идей по использованию вариативных шрифтов в дизайне можно найти здесь, а Axis Praxis - это ресурс для более подробных экспериментов.

Советы по созданию удобочитаемого текста для web-страниц

1. Всегда начинайте с качественно написанного текста. Существуют правила, которые могут помочь вам улучшить качество текста; шкалы, такие как Gunning fog, также могут помочь. Приступайте к созданию дизайна только тогда, когда вы знаете, что у вас есть лучший текст из возможных.

2. Думайте о макете, ищите вдохновение в печатных изданиях: глаз читателя уже знаком с книгами и журналами, поэтому подобные макеты легче воспринимаются. Просматривайте бумажные журналы в поисках вдохновения. Обратите внимание на наиболее привлекательные детали макета и воссоздайте их в своей работе.

3. Как печатные издания, так и веб-верстка в основном основаны на колонках и прямоугольниках. Освойте сетку - дизайнерский прием, разработанный швейцарской школой, который помогает сбалансировать макеты. Структурируйте и разделяйте содержание на более мелкие элементы, чтобы их было легче считывать.

4. Помните об инструменте коэффициента контрастности, разработанном Инициативой по обеспечению доступности веб-сайтов (Web Accessibility Initiative), и проверяйте свои проекты на уровень контрастности.

5. Подберите подходящие шрифты, особенно если вы работаете с длинным текстом. Освойте шрифтовые пары, чтобы сочетать читабельные шрифты для основного текста и выразительные для заголовков. Не забывайте о параметрах настройки текста: размер шрифта, межстрочный интервал, ширина колонок текста.

6. Предоставьте читателям легкий доступ к средствам навигации, чтобы они могли прерваться на время и начать чтение позже ничего не упустив. Якорная навигация может особенно хорошо работать в длинных текстах.

7. Играйте с внешним видом текста, ищите способы подчеркнуть наиболее привлекательные места без негативного влияния на удобочитаемость. Изобразите некоторые цифры в виде изображения или фигуры. Используйте уникальные шрифты для заголовков. Используйте вставки и выделения для выделения определенных участков текста. Балансируйте текст с изображениями и анимацией. Дайте мозгу читателя что-то интересное, чтобы он отдохнул от монотонного текста - помните, что вы боретесь с усталостью.

8. Если ваша статья длиннее пяти абзацев, добавьте возможность распечатать ее хорошим шрифтом для печатного текста - скажем, каким-нибудь вариантом Garamond.

9. Анализируйте все. Используйте уровень прочтения как показатель удобочитаемости: разделите длинный текст на разные страницы с отдельными названиями, а затем оцените просмотры страниц с помощью системы веб-аналитики. Перед публикацией разошлите черновики с разными макетами знакомым и измерьте, насколько улучшение макета влияет на прочтение.

Перевод статьи READ ME!